Свіжий номер

Ідентичність: яка і чия?

Час ставати сильнішими

Стати автором

Юліан Жизневський

У Венесуелі відсвятковано тисячоліття

За почином Юліяна Жизневського зорганізовано в Каракасі в минулому році Ювілейний Комітет для святкування тисячоліття хрещення Руси-України. Провід Комітету доручено Ю. Жизневському й пані Осипі Король. До праці запрошено Наталію Хрущ, Марію Мазик, Федора Войціховського, д-ра Романа Припхана та автора цих рядків. До почесної президії Комітету запрошено обох наших душпастирів: о. мітрата Леоніда Лотоцького від УАПЦеркви та о. Зенона Хруща від УКЦеркви. На численних засіданнях устійнено дату й програму свята. В програму мали ввійти: Служба Божа, мистецькі виступи місцевих виконавців, зокрема шкільної молоді та запрошених акторів і під кінець традиційний обід. Треба згадати, що ще минулого року заступник голови Комітету, пані Король, подумала про це велике свято й при допомозі інших пань з Об’єднання Українських Жінок у Венесуелі, як от: Наталії Хрущ, Марусі Наумко та Олі Перез, зорганізувала вишкільний табір, де діти вивчили кілька пісень для цих святкувань. За порадою ред. Миколи Чорного Комітет вислав двох минулорічних таборовиків на кобзарський курс у Емлентоні, США, за що належить теж подяка п. Чорному та признання за його успішну працю для розвитку кобзарського мистецтва, одного з найбільш вимовних свідків нашої історії та носіїв традиції.

Ще запрошено до співпраці місцевий танцювальний гурток «Барвінок», що впродовж тринадцяти років під проводом своєї організаторки Марусі Юдін-Щутало здобув багато нагород, захоплюючи красою наших танків чужинецьку публіку, а для наших людей є тим «Євшан-зіллям», що завжди роз’ятрює вічну тугу до залишеної поневоленої Батьківщини.

Дня 24 вересня 1988 в полудень почалася наша торжественна Служба Божа в храмі Пречистої Діви Помпеї при співучасті Апостольського Нунція, трьох єпископів, вісьмох священиків та численних парафіян. Голова Комітету Юліян Жизневський привітав гостей, зібраних у храмовій залі, й кількома змістовними реченнями з’ясував значення християнства в державному й суспільному житті українського народу. По тім танцюристи «Барвінку» привітали Апостольського Нунція хлібом-сіллю та виконали танки: «Гонивітер», «Гопак» і «їхав козак за Дунай». В перервах молоді бандуристи, брати Юрій і Михась Якимці, відспівали під супровід бандур кантату «Святий Юрій» та виконали на бандурах танок «Буковинку».

Згодом скрипаль, проф. Богдан Хрущ, соліст Міської Опери в Маямі та піяністка д-р Велія Хрущ майже півгодини чарували публіку своєю віртуозною грою, виконуючи «Фантазії» на українські теми та «Циганські мелодії» еспанського композитора Сарасате. Після цього чудового концерту слідував смачний обід.

Святкування відбулися в напрочуд милій атмосфері. Духовний провід і вірні наших церков відмітили по-братерському цю важливу подію нашої історії, і всі учасники були дуже вдоволені, хоч і належало б згадати деякі недомагання, щоб оминати їх у майбутньому.

Шкода, що Комітет не подбав про виконання деяких творів наших церковних клясиків, як Бортнянського, Веделя чи інших наших композиторів.

Теж недоречним було скорочення програми концерту коштом дитячого виступу, мовляв, щоб приспішити обід. Тут треба згадати, що під проводом пані Наталії Хрущ зорганізовано дитячий хор та скрипковий терцет, що мали виконати в часі святкування наші релігійні пісні, як «Боже Великий» — Купчинського, «Гимн хрещення» — Зореслава та в’язанку наших колядок. Діти вправляли майже цілий рік з надією, що будуть активними учасниками цього неповторного ювілею, та вийшло так, що їхні надії і зусилля були даремні.

Коли ж уже вирішено викинути дитячий виступ, належало було бодай повідомити їх заздалегідь, щоб не приносили без потреби інструментів до залі та не спричиняли дитячого розчарування й сліз.

Адже можна було зарезервувати для дітей п’ять чи десять хвилин між танками або бодай під час Служби Божої могли вони виконати «Боже Великий» та «Гимн хрещення», що хоч виконані не так по-мистецькому, проте мають ближче відношення до нашого християнства, ніж «Циганські мелодії» Сарасате чи навіть Фантазії на українські теми. Виключаючи співучасть дітей у святкуваннях, ми самі відштовхуємо та відчужуємо їх від нас на нашу шкоду.

Проф. інж. Федір Якимець