У великому Українському Домі м. Києва в дні 6 липня 1994 p., серед багатьох виставок не загубилась, а засвітилась особлива, довгожданна і незвичайна — виставка пропам’ятних і філателістичних видань, документальних фотографій, зібраних протягом 25 років відомим подвижником Блаженнішого Патріярха Йосифа Сліпого, доктором зі США — Романом Смиком. Ця, тільки на перший погляд, скромна виставка є вислідом 30-літньої творчої праці д-ра Р.Смика, який разом із близькими друзями й однодумцями укомплектував унікальну колекцію марок, листівок, медалей, значків, фотодокументів, публікацій, поезій під назвою «Народ — Патріярхові». Мета її — розповісти світові про мученицьке життя в’язня ҐУЛАҐу, непоборну віру Блаженнішого Патріярха і Кардинала Йосифа Сліпого. Виставка цих експонатів відбулась в найбільших містах Америки й Канади: Едмонтоні, Детройті, Чікаго, Вінніпезі, в Римі і Відні. Життя цього велетня інтелекту, духу, ісповідництва віри вражало не тільки українців, а й всіх людей доброї волі. У 1993 році, у 30-ліття виходу Блаженнішого з неволі, колекція приїхала на батьківщину Патріярха — до Тернополя, Львова, Івано-Франківська, Чернівців і Бережан. І ось, нарешті, з великою цікавістю зустріли її кияни.
Вступне слово на врочистому відкритті виголосив Павло Мовчан, народній депутат України, голова Всеукраїнського Товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка. Саме Т-во взяло під свою опіку організацію виставки.
Про вклад Йосифа Сліпого в українську духовість, культуру, про меценатську діяльність сказав у виступі міністер культури України письменник Іван Дзюба. Він підкреслив, що життєвий шлях Блаженнішого є прикладом служіння народові для діячів України, зокрема для політиків, священиків, які інколи втягують людей у конфлікти, у міжконфесійні чвари. І. Дзюба порівняв Блаженнішого з великим Шевченком, для якого Україна понад усе. Зі словом-спогадом про політв’язня, що 18 літ томився в неволі, поділився голова Республіканської партії Михайло Горинь. Він відмітив, що саме така віра — жертва, такий патріотизм — жертва в ім’я нації, в ім’я ідеї. Про багатогранну духовну спадщину світоча УГКЦ, носія української духовности за кордоном — Блаженнішого Йосифа говорив академік, д-р Ф. Погребеник. Водночас він подякував п. Р. Смикові за його велике добре серце, за те, що своєю духовною працею прокладає дорогу до нас і впливає на мужів України, від яких залежить її доля.
На відкриття виставки прийшли поет І. Драч, заступник міністра освіти Анатолій Погрібний, директор в-ва «Смолоскип» Осип Зінкевич, заступник голови Українського фонду культури Дмитро Янко, голова Ради у справах релігії при кабінеті міністрів України Арсен Л. Зінченко та інші. До присутніх звернулися священик греко-католицької церкви о. Валерій і священик православної церкви о. Сергій. Молоді, достойні люди, вони висловили свою велику шану до пам’яті Патріярха, повагу до його прикладу ісповідника віри, дякували Богові за те, що послав нам державність, мир і можливість єднатися навколо таких велетнів Духу. Хор УГКЦ виконав духовні пісні, молитви.
Виставка стала світлим святом, де кожний причастився до цілющости великого життя. За цю теплу атмосферу, за приклад взаєморозуміння між церковнослужителями, між віруючими України сердечно дякував схвильований д-р Р. Смик, бо саме з такою мрією він живе, думаючи про єдність українців. Доктор медицини з Чікаго оголосив, що виставка ця буде далі мандрувати до людських сердець і що вона вже є власністю України. Хор і присутні заспівали Високоповажаному Р. Смикові «Многая літа». І ніби благословляючи всіх на добрі щоденні справи, промовляв з портрета мудрим і незабутнім поглядом український Мойсей — Блаженнійший Патріярх Йосиф і чулися його ваговиті слова навчання з останнього патріяршого послання:
«Український Народе, стань уже раз собою! Позбудься своєї вікової недуги сварів, чварів, вислуговування чужим, підлещування і пониження, бо, на стид і сором, не бракує їх ще й нині в наших національних і церковних провідних кругах. Отрясися зі своїх вікових недостач, стань на ноги в Україні і поселеннях! Нехай світ здуміється перед Твоєю силою, глибокою побожністю, красою і найвищою культурою. Час стати самим собою і культурно! Христова Церква об’єднує Тебе політично і науково, і в мистецтві, і загалом надприродньою і природньою силою. Народе, піднеси свою голову, випростуй свої руки і ноги! Будь одно, монолітом і не шукай «чужих богів».
Наступного дня на виставку йшли і йшли люди, появилися зворушливі нові записи в книзі відгуків. А в Міністерстві культури відбулася розмова І. Дзюби з д-ром Р. Смиком. Йшлося про вшанування пам’яти Йосифа Сліпого на рідній Тернопільщині, в Україні. Міністер культури висловився про доцільність вивчення спадщини Блаженнішого Патріярха, про Всеукраїнську науково-теоретичну конференцію за його творами. Іван Дзюба тепло подякував д-рові Р. Смикові за його жертвенну працю.
Святослав Ященко,
Заступник голови правління Тернопільського
обласного відділу українського фонду культури