о. Роман Набережний

Після короткої, але важкої недуги на 73 році життя 9 жовтня 1995 р. помер о. мітрат Роман Набережний. Покійний походив з священичої родини о. Івана і Теодозії Набережних. Роман Набережний народився 7 березня 1922 р. в селі Дмитрів Радехівського району Львівської области. Отець Роман належав до відданих працьовитих і прикладних священиків. Мабуть, цю особливу любов до священнослужіння Роман виніс з рідної хати свого батька о. Івана. Богословські студії Роман розпочав у Богословській Академії у Львові, але ситуація Другої світової війни не дала можливості! закінчити студії, які йому прийшлось продовжувати після війни в Гіршбергу — Німеччина.

У 1955 р. Роман Набережний одружується з Мартою Фіцалович, а через три роки, 29 липня 1958 p., у Мюнхені прийняв священичі свячення, які довершив Владика Іван Бучко.

Отець Роман Набережний весь час працював у Торонтській єпархії у Владики Ісидора. За свою віддану священичу працю як душпастир був Патріярхом Йосифом піднесений до гідності! крилошанина, а згодом Владика Ісидор підніс його до Митрофорного протоієрея. Отець Роман був щирим подвижником ідеї патріярхату Помісної УКЦеркви. Покійний належав до тих щасливців, що відвідав незалежну й вільну Україну, побував у своїх родинних сторонах та радів відродженням Української Католицької Церкви в Україні.

Відхід о. Романа у Божі засвіти — це болюча втрата для нашої Церкви, а в першу чергу його парафіян у Ошаві — Канада, де покійний довгі роки був парохом. З приємністю приходиться сказати, що о. Роман крім того, що був взірцевим священиком, був також гарною, милою і приємною людиною.

Похоронні священичі обряди відбулись 13 жовтня 1995 р. в Ошаві, Онтаріо — Канада, у яких взяло участь багато священиків на чолі з Владикою Ісидором Борецьким, який виголосив прощальне слово, і багато мирян. Після похорону відбулась тризна, якою провадив о. Михайло Лоза. Покійний залишив у смутку дружину Марту, дітей і внуків, яким висловлюємо глибоке співчуття. Хай пам’ять про о. мітрата Романа надовго залишиться між нами. Вічна йому пам’ять!

Патріярх Йосиф І своїм листом 20 грудня 1980 року, сповістив Владику Ізидора про номінацію крилошанином, пароха церкви св. Юрія в Ошаві, о. Романа Набережного. Святочне вручення крилошанських відзнак відбулося у неділю, 22 лютого 1981 р.

Перед 11-ою годиною парафіяльна молодь з хоругвами і свічками та вівтарною прислугою вийшла процесією назустріч Владиці до священичої резиденції і при звуках дзвонів впровадила до притвору храму, де хлібом і сіллю вітав Владику заступник предсідника Парафіяльної Ради, Володимир Васік, та передав набутий громадою прекрасний позолочений нагрудний хрест (з Греції) для вручення його в дарунку о. парохові. Прибувши до храму, після вступних молитов, Владика зайняв місце перед тетраподом; тут відбувся обряд, що його вірні рідко мають нагоду бачити, а саме: вбирання в ризи архиєрея. Дітвора і молодь, що якраз тепер вивчала на лекціях релігії інформації про церковні ризи, та старші, які в великій кількості наповнили просторий храм, слідкували за кожною чинністю архиєрейського облачення, яке виконували приявні священики: о. мґр. Остап Гошуляк з Торонто й місцевий о. сеньйор (93-літній) Степан Ґаук та прислухалися до приписаних молитов українською мовою, що їх співав замість диякона всесв. о. крилошанин Богдан Остапович з Нового Торонто.

Владику привітав о. С. Ґаук і просив відслужити Св. Літургію та сказати архипастирське слово. Вслід за архиєрейським благословенням Дво- і трисвічниками, понеслись мелодії Божественної Літургії, що їх молитовно виконував місцевий парафіяльний мішаний хор під дириґентурою о. Романа Набережного. У своїй проповіді Владика, нав’язуючи до прочитаної св. Євангелії, вказав на душпастирську працю священиків, що її вони виконують на призначених місцях. Виявом доцінювання єрархією священиків є для цього різні відзначення, прикладом чого є сьогоднішнє рішення Блаженнішого Патріярха — про надання крилошанських відзнак для о. Р. Набережного.

До св. Причастя приступила велика кількість вірних. Після заамвонної молитви о. Р. Набережний, одягнений у стихарі з нарукавниками й поясом, зблизився до архиєрея в царських дверях згідно з приписаними молитвами, Владика наложив номінатові набедреник і на фелон, крилошанський хрест. Після слідували многолітствія, а новопоставлений крилошанин подякував Владиці за ласкаве прибуття і запросив усіх присутніх на спільний обід, що його з рамени проводу парафії приготовили обидва відділи Ліги Українських Католицьких Жінок (ЛУКЖ). Процесія молоді відпровадила Владику до парафіяльної резиденції.

Під оплески присутніх увійшов Владика з священиками та позамісцеві гості до залі. Господар бенкетової частини святкувань Володимир Васюк у вступному слові привітав усіх і попросив Владику поблагословити трапезу. Наприкінці споживання смачних страв господар представив гостей головного стола, за яким засіли крім Владики, о. пароха і добродійки Марти Набережної, присутні священики, а також трьох римо-католицьких священиків, б. міністер праці дост. Михайло Старчевський з дружиною, представник Централі Українців Католиків Торонтонської Епархії та голова парафіяльних організацій. Після відчитання ґратуляційного листа від настоятеля Української Правосл. Парафії св. Івана — о. прот. Тараса Славченка гуртки Парафіяльної Школи народних танців виконали з умінням низку танців. Всіх учасників присутні нагороджували рясними оплесками.

Тому, що Владика Ізидор мусів незабаром від’їхати, о. Роман Набережний подякував за ласкаве прибуття, також за рекомендації Блаженнішому Патріярхові — без яких відзначення не бувають, а понад усе «за призначування на найкращі парафії в Епархії, як ось: у Тимминсі, Чатгам-Сарнія, Скарборо й тепер у Ошаві, в яких душпастирювання у наслідку привело до сьогоднішньої імпрези…»

Дальше слідували привіти, що їх. виголосили: один римо-католицький священик; всесв. о. крил. Богдан Остапович від Т-ва Священиків Св. Андрея, представник Централі Мирон Хабурський, з рамені Орг. У.В.Ф. Степан Тикайло, голови параф. організацій Укр. католиків Марія Козій і Іванка Лясковська — від ЛУКЖ, Іван Калита від БУК (Братства Українців Католиків), Григорій Долішний від парафіяльного мішаного хору. Вкінці В.Васік попросив до слова Михайла Старчевського, який представив присутнього проґр.-конс. канд. до провінційного уряду, молодого адвоката українського походження, Богдана Бойчина, який у своєму привіті згадав про близькі вибори.

На закінчення о. Роман Набережний подякував священикам, гостям, представникам організацій за численну участь, а дітворі й молоді за виконання концертової програми, жіноцтву ЛУКЖ і братчикам БУК за аранжування обіду, а зокрема за дорогоцінний нагрудний хрест, «що залишиться незабутнім дарунком-пам’яткою на ціле життя». Після кінцевої молитви парафіяни ґратулювали свойому парохові, який також висловлював подяку за добродійства. Отець Р. Набережний також одержав листові привіти від Відц. УНО, від багатьох священиків, а обидва місцеві часописи двічі інформували про цю подію в Українській Католицькій Парафії.

Скиталець