24 лютого ц. р. у Ліонському Католицькому Університеті о. Августин Бабяк захистив докторську дисертацію на тему «Митрополит Андрей Шептицький і Синоди 1940-1944 років як завершення пастирської діяльности на службу Божу і українського народу».
Поруч докторської праці Андрія Кравчука на тему «Christian Social Ethics in Ukraine: The Legacy of Andrei Sheptytsky», це одна з перших дисертацій, яка трактує постать великого церковного і громадсько-культурного діяча Митрополита Андрея Шептицького. Праця про Мирополита є сьогодні актуальною, бо процес його беатифікації й канонізації продовжується, і всі досліди з цієї ділянки можуть спричинитися до приспішення розпочатого 1958 р. процесу, постулятором якого є єп. Михаїл Гринчишин, ЧНІ, екзарх українців у Франції. Обрана тема про Синоди під час Другої світової війни не була ще опрацьована, про ці Синоди рідко згадують дослідники, що писали про діяльність Митрополита, про них не відзначено навіть у солідних енциклопедичних довідках. Слід звернути увагу на те, що Синоди відбувалися в трудних обставинах війни і під більшовицькою та нацистською окупаціями. А порушена тематика Синодів — заповідей Божих — відповідала на пекучі й особливо важливі питання тодішньої української суспільносте. Наприклад, справа політичного вбивства, яку розглядав Синод на основі пастирського листа Митрополита Не убий, був відважним заходом, щоб внести злагоду серед антагоністичних груп. Своє бачення тодішніх актуальних проблем українства, питання свободи і гідносте особи, української держави і завдання церкви в Україні виклав Митрополит Андрей Шептицький у свойому пастирському слові Як будувати Рідну Хату, тематика якого пронизувала народи львівських Синодів.
Дисертація о. А. Бабяка, 420 сторінок, охоплює дві частини: у першій представлено участь Митрополита у підготовці й визначенню тематики п’ятьох Синодів у 1940-1944 роках, як також аналізу головних напрямних постанов Синодів в ділянках релігійної освіти й реформи духовенства, одностайного визначення літургії для греко-католицької Церкви, та дії на релігійному, культурному і харитативному відтинках.
У другій частині аналізовано дію Митрополита в єпископській функції, його ставлення до політичного життя, з’ясовано його екуменічну концепцію.
Ця друга частина дисертації представляє особистість Митрополита як визначну постать не тільки Церкви, але й українського народу. Бо Митрополит Андрей Шептицький брав також активну участь у суспільному і політичному житті в Галичині. Цю його діяльність показує і аналізує автор дисертації об’єктивно, не виминаючи й критичні, чи навіть ворожі відгуки, які походили переважно з польського боку.
До основної праці про Синоди додано другий том, 312 стор., в якому зібрано документа, упорядковані за структурою першого тому. Велика заслуга автора дисертації є те, що він зібрав і переклав документи і матеріяли на французьку мову.
Для своєї праці о. А. Бабяк зібрав потрібні матеріяли в архівах і бібліотеках Львова, Кракова, Києва і Риму. Він мав також доступ до документів, зібраних постулятором канонізації Митрополита єп. Михаїлом Гринчишиним (у 23-ох томах фотокопій). Він використав офіціоз Львівські Архиєпархіяльні Відомості за 1900-1944 роки, скористав з матеріялів Центрального Державного Історичного Архіву у Львові, як також багато джерельних праць про діяльність Митрополита.
Захист дисертації відбувся в теологічному факультеті Католицького Університету у Ліоні. Членами жюрі для розгляду і оцінки докторської дисертації були: Енрі Буржуа, директор тези, професор теологічної догматики, Кльорд Ройон, президент жюрі, професор еклезіології, Рене Бопер, директор Центру св. Іренея в Ліоні, Данієль Муліне, професор історії Церкви і Аркадій Жуковський, професор УВУ і ІНАЛКО. Докторант коротко представив зміст своєї дисертації і відповів на питання членів жюрі. Нарада жюрі схвалила тезу кандидата вказала на деякі потрібні уточнення і доповнення, надаючи загальну добру оцінку.
За звичаєм місцевого університету докторант два дні пізніше відбув лекцію для студентів у присутності членів жюрі; темою лекції «Сьогоднішнє греко-католицьке богословіє в Україні».
Важливим рішенням жюрі і деканату була пропозиція, щоб дисертацію видав Католицький Університет Ліону у своїх публікаціях. Таким чином дослідження о. д-ра Августина Бабяка стане доступне для ширшого круга дослідників, а заразом збагатяться українознавчі студії у Франції.
М. Т. о. Колачко