28 серпня 1998 р. в день Успеня Пресвятої Богородиці вірні вщерть заповнили новозбудовану церкву, якої посвячення довершив Владика Гринчишин в асисті пароха о. Михайла Валіона і п’яти священиків. Для парафіян це була важлива подія, бо в 1944 р. під час відступу німців на церкву впала бомба і зовсім її знищила. Радянська влада на тому місці збудувала інкубатор. Залишився парафіяльний дім, в якому, згодом, в найбільшій кімнаті влаштовано каплицю.
В 1992 р. після проголошення незалежности України, з ініціятиви о. Пароха створено будівельний комітет, якого душею є Олександер Ґораль. Уродженці Підволочиська й околиці, які живуть в СІЛА і деякі в Канаді почали збірку на будову нової церкви, Приїздили туди Юрій Д. Навроцький і Ольга Мандибур зі зібраними грошима і щороку раділи, що їхня праця приносить радість, бо церква почала рости.
Посвячення було дуже урочисте, під час св. Літургії співав добрий хор.
Треба радіти, що завдяки відданому парохові, діти і молодь сповідалися і приступали до св. Причастя.
Між парафіянами є відомий читачам журналу «Патріярхат», Мирослав Кривий, якого вірші часто появляються в журналі.
Після проповіді о. Парох дякував жертводавцям, зокрема Ю. Д. Навроцькому і О. Мандибурові за їхню працю.
Збудовано доволі простору церкву і залишається придбати престіл, іконостас, розмалювання. Треба вірити, що дальше знайдуться жертвенні люди, які допоможуть завершити те велике діло на хвалу Божу і для затримання нашого чудового обряду.
Щасти Вам Боже!
ХМН