Свіжий номер

Ідентичність: яка і чия?

Час ставати сильнішими

Стати автором

Кривий Мирослав

Пам’ятай

Пам’ятай, що ти людина,
Ти є Боже сотворіння,
Маєш душу, розум й волю,
Все це з Божого веління.

Твоє тіло — храм душі,
А душа частина Бога,
Тіло смертне, душа вічна
А життя — твоя дорога.

Йди дорогою до Бога
І молися та працюй,
Бережи цей час життя,
Ні хвилини не марнуй.

Бережи своє здоров’я,
Пам’ятай про тіла рух,
Бо у тілі здоровому
Живе теж здоровий дух.

Українець ти із роду,
Українська твоя мова,
Милозвучна, солов’їна,
Мелодійна та чудова.

Твоя земля Україна,
Земля славного народу,
Який так довго боровся
За святу свою свободу.

І здійснилась його мрія,
Незалежна Україна.
Всі зраділи: мати, батько,
А також мала дитина.

Скрізь в містах та у селах,
України гимн лунає,
Синьо-жовтий прапор наш
Із тризубом повіває.

Хоч і труднощі великі,
Економіка буксує,
Дорожнеча і злочинність
Подекуди ще панує.

Та лякатися не треба,
Україна вже держава,
Має армію, парлямент,
В світі йде про неї слава.

Є у нас значні багатства,
Працьовиті, мудрі люди.
Пройдуть роки і у нас
Все, що треба для нас, буде.

Тільки треба, рідні друзі,
І молитись, й працювати,
Жити в єдності й любові
І про Бога пам’ятати!

Кривий Мирослав
Підволочиськ

Наша Україна

Багата природа нашої Вкраїни,
Ґрунти чорноземні, зелені луги,
Повноводні ріки, моря та озера,
Підземні багатства, сади та ліси.
В наш час Україну спіткала недоля,
Чорнобиль — це наша велика біда,
Зловісна радіяція життя забирає,
Руйнує родючі луги та поля.
Але нам не треба падати в зневіру,
Усі перешкоди сміливо ламати,
Хай віра, надія й любов у серцях
Додає нам сили вперед прямувати.
Україну-Неньку світ поздоровляє,
Визнає як велику майбутню державу,
Вона у майбутньому багатою стане
І здобуде в світі пошану та славу.
Всім нам необхідно у єдності жити
Чесно працювати, творити добро,
Дбати про добробут рідного народу,
Хай з сердець щезає незгода і зло.
Вперед, рідні друзі, сміливо ідім!
Христос — наша сила й Пречиста Марія,
Щоб у душах наших залишились вічно
Любов християнська, віра та надія.

Кривий Мирослав,
Підволочиськ