Акція пароха Церкви св. Андрія (Парма, Огайо) о. Івана Петрінки
Громадський Комітет Допомоги Українському Католицькому Університетові в Римі, Клівелянд, Огайо, доручив мені, як секретареві, сконтактуватися з Отцями наших католицьких парохій міста Клівелянду і Парми й умовитися з парохами про зустріч з членами нашого Комітету в справі Святочного Бенкету в честь Їх Блаженства Архиєпископа Української Католицької Церкви Кир Йосифа СЛІПОГО.
Одержавши від о. Іларіона Бенелика число телефону до о. І. Петрінки, я закликав о. І. Петрінку повідомляючи його, що делеґація нашого Комітету бажала б зустрітися з ним і обговорити деякі справи зв’язані з вище згаданим бенкетом. Отець Петрінка відмовив зустріч з делегацією і намагався, щоб я йому в телефоні сказав про що ходить. Я, щоб добитися якогось успіху і не бажаючи загострювати справи,погодився все сказати. В розмові, я попросив о. Петрінку до участи в бенкеті, попросив відправити Службу Божу в наміренні Блаженнішого Верховного Архиєпископа Кир Йосифа, проголосити в церкві про наш бенкет і попросив дозволу на розвішення афішів і роздання летючок в цій справі.
О. Петрінка не проявляв охоти кооперувати сказавши, що він є проти Кардинала і що не він про всі інші справи рішає, а о. І. Бенедик, якого він є асистентом.
Я особисто пішов до о. І. Бенедика розказати про все. (Перед тим наша делеґація була в о. І. Бенедика у цій справі й натрапила на зрозуміння і прихильність).
О. І. Бенедик сказав: «ідіть і розвіште афіші і роздайте летючки».
На цій підставі я з Др. В. Боднаром поїхали на Парму (Церква св. Андрея), і розвішали два афіші з портретом Блаженішого, кілька летючок і доручили нашим синкам роздавати летючки людям приходячим до церкви, а самі пішли на Службу Божу По закінченні Служби Божої люди досить скоро розійшлися додому. Я, Др. В. Боднар і п. Ярослав Бик (тут роджений українець), стояли під церквою і розмовляли аж доки всі люди не опустили церковного будинку, щоб вкінці всетаки зустрітися з о. Петрінкою, думаючи прихилити його до нас не будучи попередженим щодо його неприхильности до цієї справи.
Вже нікого не було, ми порашилися з п. Биком. В тім моменті відкрились двері у церкві (ми були віддалені яких 15 кроків від входових дверей), о. Петрінка вийшовши з церкви почав здирати афіші і летючки. Я і Др. Боднар приступили, в чемний спосіб сказали хто ми є і спитали чому він здирає афіші і летючки. При тому розвелась така розмова:
о. Петрінка:На цих гарних нових стінах ви не маєте права вішати «адвертайзінґ».
Відповідь: Ця справа зв’язана з нашою Церквою а не «адвертайзінґ», і «скач тейп» не ушкоджує стіни. Ми віднеслилися до попередніх наших розмов з Отцями зазнаючи, що на цій підставі мали ми право це зробити тим більше, що робимо це для Великого Мученика і Оборонця нашої Віри і Народу.
о. Петрінка: То є справа опінії чи він є мучеником. Я міг мати більше терпінь як він. Я більше прикладаю уваги звичайному чоловікові. Він є тільки Кардиналом і це є його особистий титул. Для мене Він не авторитет.
Відповідь: Кардинал Сліпий є Ваш Зверхник, бо Він є Верховним Архиєпископом і Головою Української Католицької Церкви, Головою Єпископського Синоду.
о. Петрінка: Не для мене (афтер ол), я є американець і мені обоятні ці речі (ай донт кер).
Звернення: Отче, Ви так сильно полюбили чужий світ, може навіть і ворожий до українців?! (стверджуючи його нервову поведінку і неприхильне ставлення до нас і справи яку заступаємо).
о. Петрінка: Ми маємо любити навіть своїх ворогів.
Відповідь: Ми з Вами погоджуємося що так. Так тоді, Ви, як священик, якого батьки українці, невжеж не маєте трошки любови до українців?!
о.Петрінка: Ні! Бо українці мої вороги!
Заввага: Отче, коли Ви так не любити українців, то не місце Вам у цій церкві яку збудували українці.
о. Петрінка: Єпископ мене тут дав і я не хочу з вами більше говорити .
Відповідь: Ми не прийшли сваритись а прийшли просити, але коли Ви кажете, що українців не любите,то тяжко з Вами нав’язувати контакт. Слава Ісусу Христу! Здертих афішів і летючок о. Петрінка не хотів віддати, коли ми просили (держав все зімняте в руках). Коли ми сказали, що це є власністю Комітету і ми мусимо це мати назад, тоді нам віддав.
Ця неприємна зустріч з о. Петрінкою відбулась в неділю дня 16-го квітня 1967 р. під церквою св. Андрія на Пармі, Огайо.
За правдивість: Зиновій Квіт
Секретар Комітету
Нижче публікуємо листа польського мирянина до свого духового зверхника. Зміст цього листа нехай буде для нас грізною пригадкою, що жде і нас, якщо не протидіятимемо заходам тих наших церковних владик, які замість зміцнювати апробовану і підтримувану Римом незалежність і самобутність Української Католицької Церкви, готові підпорядкувати її чужій духовній ієрархії.
Редакція
Відкритий лист до Архиєпископа Дірдена
Переклад з польської мови.
Друковано в «Дзєнніку Польськім»
за 26 квітня 1967 року.
Ваша Ексцеленціе!
Пишу по польськи, бо моє знання англійської мови недостаточне, щоб розказати про те що я думаю про поступування Вашої Ексцеленції у відношенні до католиків польського походження.
Ми, поляки, громадяни З’єднаних Держав Північної Америки, є льояльними громадянами держави, але ми не забуваємо про зв’язки з нашими родинами в Польщі, з польською культурою і звичаями, одержаними від наших батьків і дідів.
Багато з нас виховалось на цій культурі ще в Польщі.
Не кожний однаково розуміє поняття культури, і на цьому тлі виникла певна незичливість Вашої Ексцеленції до поляків.
Польська культура базувалась протягом тисячоліття на правдах Католицької Церкви, і тому ми боронимо її у вибудуваних поляками церквах.
Ваша Ексцеленція виявили незичливість у відношенні до нас, поляків, зараз в перших місяцях влади Вашої Ексцеленції в метрополітальній столиці – Дітройті.
Вичислю декілька фактів:
1. Негайно по перебрані влади Ваша Ексцеленція звільнили з митрополітальної курії трьох священиків-поляків, яких на це становище покликав світлої пам’яті кардинал Муней, а на їхнє місце Ваша Ексцеленція покликали німців і ірляндців
2. Покликаючи новий комітет освіти для католицьких парохіяльних шкіл Ваша Ексцеленція поминули поляків.
3. Коли в одній із парохіяльних шкіл батьки вимагали науки польської мови для 380 дітей, сестра-директорка, одержавши поучення від шкільного комітету, запротестувала проти такої вимоги. Щойно по довгих намаганнях батьків шкільний комітет погодився на науку польської мови, але поза шкільними лекціями.
4. Ваша Ексцеленція покликали комітет будови церков, зложений з ірляндців і німців, – без поляків. При обсадженні цих постів Ваша Ексцеленція хіба свідомо поминули католиків польського походження, які мають вищі кваліфікації за тих, які покликані.
І дальше, Ваша Ексцеленція не висилають клєриків польського походження до духовної семинарії в Орчард Лейк, яка існує вже біля сто років, і яка випустила цілий ряд єпископів Католицької Церкви.
Рівно ж Ваша Ексцеленція назначили ірляндських священиків на капелянів Чина Феліціянок в Лівонії з ціллю денаціоналізації кандидаток до цього Чина польського походження.
До цього слід додати відповідь Вашої Ексцеленції Центральному Громадському Комітетові, поміщеному в «Дзєнніку Польськім» від 17 березня цього року, невідповідну формою і змістом.
А вже кульмінаційним пунктом незичливости Вашої Ексцеленції до католиків польського походження являється постанова збору Єпископів під проводом Вашої Ексцеленції в справі ліквідації етнічних парафій в ЗДА. (Схвалена, припускаю, більшістю голосів ірлянських єпископів).
В зв’язку з тим вважаю, що поступування Вашої Ексцеленції, як Дітройського Митрополита, в відношенні до каталиків польського походження не є згідне з христіянською етикою й наукою Церкви Христової.
Зазначую, що я є католиком віруючим і практикуючим, і тому така нехристіянська діяльність мого Архиєпископа дуже мене болить.
З поважанням,
Адам Робаковскі
7614.6 Філдінґ, Дітройт, Miч. 48228