Слово «мама», мабуть, у кожного викликає глибокі внутрішні почування. Це слово «мама» повертає нашу думку в часи нашого безжурного дитинства-юности і нагріває нас теплом любови і радости. Перед нашими очима, в нашій уяві, виростає постать мами, все затурбована, запопадлива та обережна, щоб, боронь Боже, щось злого не сталось тим, кого вона виростила і виплекала у теплі й любові свого серця. Все та сама, свята і незаступима, мама. Тому незаперечною істиною є, що без матері наше життя, наші почування, наша візія були б порожніми.
Тому в цей День Матері, прийдім до неї не тільки з китицею квітів, але особливо нашою увагою, китицею наших думок, почувань і любов’ю вдячности за її безмежну доброту, за недоспані ночі, журбу й щирі молитви до Всевишнього Триєдиного Господа Бога і Матері Божої за наше здоров’я і щасливе життя. Хіба ж можна все висловити, що віддала чи віддає для своєї дитини мама, це можна тільки відчути.
Це слово «мама», що є бездонно глибокого природнього й духовного змісту є незмінним, його вимовляємо якось з особливою пошаною, особливою любов’ю і особливими почуттями. Таким це слово «мама» було у далеко минулому, таким воно є у наш, здається зматеріялізований, час і таким воно залишиться і піде у грядучі віки — святим і непорушним. Бо ж мама, це безмежна, незмінна, чиста й безконечна любов. Правдою є, що немає більшої любови, як любов мами до своєї дитини, за виїмком любови до Господа Бога. Скільки поетів, так у минулому, як і сучасному, написало чудових віршів присвячених матері. Ось, можна б назвати слова пісні «Рушничок» Андрія Малишка, де він пише «Мати рідна моя…», які композитор Платон Майборода поклав на крила музичних мельодій. Слово «мама» стало невичерпним джерелом для написання літературних творів.
Тому природньо, мабуть, більше на заході, уведено один день у році — День Матері, який відзначається у весняному, чудовому місяці, у другу неділю травня. В цей день величаво, родинно відзначають живих і померлих матерів. Один «День Матері» у році є тільки пригадкою для нас, щоб все пам’ятати маму в нашому щоденному житті.
Для віруючого люду, День Матері, це також нагода звернутись з нашими молитвами і доземним поклоном до нашої спільної Матері Божої, на яку ми покладаємо всі наші надії і просьби. Небесна Божа Мати, пройшла унікально важкий шлях. Вона, Мати Божа, була безпосереднім свідком мук, страждань і розп’яття на хресті дереві Її сина Ісуса Христа, Спасителя людства тоді, коли Він віддавав останнього духа, щоб своєю смертю подолати смерть і тим, що у гробах дарував життя вічне.
Просім у День Матері, як і повседенно Небесну Матір, щоб вставлялась за наших живучих матерів, як і тих, що вже перенеслись у Божі засвіти, нагородила їх своїми материнськими щедрими ласками. А також не забуваймо й молім Небесну Заступницю Божу Матір, щоб держала у своїй опіці нашу Матір-Україну, яка пройшла тяжку, хресну дорогу, різні випробування і все ще дальше перебуває в агонії болів після атеїстично-комуністичного періоду. Молім, щоб Небесна Мати допомогла Україні видержати цей критичний час, щоб її вдалось зібрати в одну нерозривну українську родину розсварених і поділених дітей своїх, де брат іде на брата. Дай їм Боже цю свідомість, щоб вони відчули конечну потребу прийти разом до одного спільного Божого храму, щоб разом, як одна родина занесли спільні молитви за своїх матерів і Мати-Україну. Просім Небесну Матір, щоб Мати-Україна знову стала, як колись в минулому, світлом християнської любови, звідки поширилось християнство на північ і схід Европи, і годувальницею Европи. Просім Мати Божу, щоб просвітила тих синів України, що ще посьогодні не побачили Христової правди і дальше перебувають у дурмані комуністичного рабства.
Просім всі Небесну Матір, щоб нас просвітила, щоб ми визбулись прикметників у Христовій Церкві, які в історичному нашарувані стали політичними, бо у Христовій Церкві не є важливі прикметники, які нас ділять й антагонізують, але Христове вчення та головна Божа Заповідь — Любов. Просім, щоб ось, ця Любов запанувала в нашому народі, бо це одинокий шлях, який веде до миру, злагоди і кращого завтра. Не тільки молімось, але практично працюймо для того, щоб «усміхнулась заплакана Мати». Щоб у наших поділених Церквах відродилось справжнє братолюбіє.
У День Матері молімось до нашої Небесної Божої Матері, Опікунки українського народу, щоб просвітила уми наших державних мужів, щоб вони розумно й віддано працювали для знедоленого роками українського народу. Пречиста Божа Мати нагороди український народ силою терпеливости і витривалосте, щоб він видержав ті всі випробування, які сьогодні на нього впали. Щиро Тебе, Мати Божа, просим і благаєм.
М. Г.