Богдан Лепкий

Під такою назвою переслав до редакції свій репортаж д-р Роман Смик. Це біля сорок сторінок, великого формату видання, у якому є поміщений репортаж д-р Р. Смика, відбитки статтей, що з’явились з приводу повернення в Україну відомого поета Богдана Лепкого і ціла низка кольорових знімок з приводу різних імпрез і відкриття пам’ятника Богданові Лепкому в Україні. Все це підготовив і власними заходами надрукував неперевершений подвижник Богдана Лепкого д-р Богдан Смик. До цього слід ще додати, що д-р Роман Смик є також не меньшим подвижником св. п. Патріярха Йосифа. В цьому виданні є багато цінних матеріялів, які будуть служити майбутньому дослідникові творчости Б. Лепкого.

Треба підкреслити, що в одному з перших чисел «Літературної України» початкового періоду «перестройки і гласности» була надрукована обширна й аналітична стаття, присвячена визначному поетові Богданові Лепкому. У рідному селі поета Жукові 25 грудня 1988 р. відбувся літературно-мистецький вечір під назвою «Чуєш, брате мій…», присвячений пам’яті Б. Лепкого. 12 липня 1989 р. врочисто відслонено пропам’ятну таблицю на вулиці Богдана Лепкого. Знову ж запляновано на 21 липня 1991 p., у річницю 50-ліття смерти, відбудеться святочне відслонення пам’ятника поетові. Тоді також офіційно буде відкритий Музей Богдана Лепкого. Організатор закликає надсилати експонати. Можна надсилати в Україну: Тернопільська обл., Бережанський район, село Жуків (школа), Подуфалий Василь Михайлович.

Але також можна надсилати на адресу: Д-р Роман Смик:

190 N.Broadway
Coal City, 111 60416

Ще й нині бачу церковцю стару
З дубових брусів, наче на картинг,
Доріжка в’ється під гору,
Село лежить в долині.

«Жучка» і «Зельмана» й «Воротаря»
І «Зайчика» й «Через попові лози»,
Крізь прірву літ так чую я,
Неначе сміх крізь сльози.

І наче сон являються мені
Сільських дівчат веселі хороводи,
Лунають співи голосні
Немов весняні води.

Не знаю, чи ще церковця стара
Стоїть, чи гагілок там ще співають,
Та на Великдень буду я
З тобою, Рідний Краю.