11 серпня 1984 р. в Нью-Йорку на 84 році життя помер член Українського Патріярхального Товариства, член Товариства Українських Інженерів й інших організацій і товариств інж. Мирослав Колтунюк. Покійний належав до особливих осіб у нашому українському громадському і політичному житті. Він був висококультурною, політично-грамотною і чесною людиною у нашому українському громадсько-політичному житті. Без сумніву, був у повному розумінні цього слова українським патріотом. Він свій патріотизм засвідчував ділом.
Мирослав Колтунюк народився 11 липня 1900 р. в селі Тарнавка, повіт Пшеворськ — Лемківщина. Його батьки, Микола і Ольга (з Яюсів) Колтунюки дали йому свідоме родинне виховання й освіту. Народню школу закінчив у своєму селі, а у Перемишлі закінчив державну гімназію. В 1917 р. Мирослав був покликаний до військової служби в австро-угорській армії, у якій був до 1918 р. У період українських визвольних змагань, у листопаді 1918 p., вступив до Української Галицької Армії, у якій був до 1923 року. Там пережив цілу трагедію наших визвольних змагань. Відбув полон. В 1923 р. записався на високі студії в Чехо-Словаччині у Пшібрамі, що їх закінчив, одержавши ступінь інженера-гірника. Після нострифікації свого диплому у Польщі йому не вдалося одержати праці за фахом. Тому Мирославові доводилось виконувати іншу працю. Спершу працював у Львові у інженерно-шляховому відділі, а згодом зорганізував фірму виробу мила та косметики під назвою «Фамоза» у Львові, якою керував до німецько-польської війни.
За першої окупації західньоукраїнських земель був на еміграції у Кракові, а після цього повернувся до Львова, де займався торгівлею. Перед приходом большевиків виїхав до Відня, де перебував до 1948 р. В 1947 р. одружився з інженером Іриною (з дому Гаврищак), і вони разом виїхали до США. Спершу працював в інженерно-шляховій фірмі у Південній Дакоті, а в 1955 р. переїхав до Нью-Йорку, де працював також в різних інженерно-шляхових фірмах. Поруч із своєю професійною працею брав активну участь у громадсько-політичному житті.
Покійний Мирослав Колтунюк належав до українських меценатів. Піддержував кожну корисну ініціятиву. Мирослав в своєму імені і своєї дружини Ірини, яка померла 22 листопада 1983 p., встановив у Гарвардському Університеті видавничий фонд «україніки».
Похоронні відправи довершив о. Лев з парафії св Юра. Слово про Покійного сказав від імени Українського Гарварду голова фонду Катедри Українознавства мґр Степан Хемич. Покійного Мирослава похоронено біля недавно померлої дружини Ірини в Бавнд-Бруку.
