Його Святості Папі Римському Іванові-Павлові II Його Еміненції Кардиналу і Державному Секретареві Августинові Казаролі
Його Блаженнішому Верховному Архиєпископу і Митрополиту Мирославові-Іванові Любачівському Його Високопреосвященству Архиєпископу Мирославові Марусину, Секретарю Конгрегації для Східніх Церков.
Від віруючих греко-католиків Закарпатської Мукачівської епархії — представників науки, культури, мистецтва і парламентаріїв України
Підтверджуючи свою вірність Вселенській Католицькій Церкві, живою ланкою якої є наша рідна Українська Греко-католицька Церква, підтверджуючи якнайщирішу відданість і любов до Вашої Святости, як до Христового намісника і наступника Верховного Апостола Петра, звертаємося до Вашої Святости в дуже важливій справі — майбутньої долі нашої Закарпатської Мукачівської епархії.
Турбота про майбутнє нашої Церкви та єдність народу спонукала звернутися до Вас по допомогу. Релігійна та суспільно-політична ситуація у краї складна і недвозначна: духовне і національне відродження Закарпаття відстає від духовно-політичного поступу наших братів в інших областях Західньої України. Водночас позиція певних кіл духовенства епархії може ускладнити і без того напружений в нашому регіоні процес відродження УГКЦ та національної свідомости українського населення.
Керівництво епархії в особі єпископів Семедія та Головача заперечує можливість єдности Мукачівської епархії з Галицькою архиепархією і тим самим підіграє сепаратистським діям КҐБ. Їх дитям стало Товариство Карпатських Русинів, що проводить угодовсько-деструктивну політику, схвалену Закарпатським обласним комітетом КПСС, націлену на зрив єдности між духовенством і вірниками та цілости дієцезії, а тим самим цілісности території України.
Свідома громадськість краю насторожена й обурена сепаратистськими діями єпископа І. Семедія, які відштовхують значну частину вірників і гальмують їх навернення в лоно Вселенської Католицької Церкви. Ця настороженість помітно зросла після того, як стала відома провокаційна заява єп. Семедія і Головача в Римі проти злуки Закарпатської Мукачівської греко-католицької епархії з Львівською Архиепархією та їх проголошення, що нібито населення Закарпаття більше тяжіє до Заходу (тобто до Угорщини).
Від цих невиважених дій в першу чергу постраждає наша Церква та український народ. Щоб не повторити помилок минулого, потрібні виважені, далекоглядні, консолідуючі дії як вірників, так і духовенства. Та, на жаль, не все керівництво Мукачівської епархії правильно розуміє сьогоденні потреби нашої Церкви та українського народу.
Українська Греко-католицька Церква ввесь час була осередком не тільки духовного життя та світочем надії в найтяжчі часи, але й колискою державности для частини українських земель. Тому нас турбує той факт, що після прийняття Деклярації про державний суверенітет України Закарпатська Мукачівська греко-католицька епархія продовжує канонічно належати до угорської Естергомської римо-католицької Митрополії, про що в листопаді минулого року писала угорська католицька газета «Уй ембер» («Нова людина»).
Усе це спонукало звернутися до Вас, Святіший Отче, по допомогу. Вихід з цього складного становища та майбутню стабільність ми, вірники, вбачаємо в злуці Закарпатської Мукачівської епархії з єдинокровними братами Львівської Архиепархії та призначення ординарієм Мукачівської епархії єпископа Івана Маргітича, людину самовіддану справі відродження нашої Церкви та ідеалам єп. Андрія Бачинського про об’єднання Галичини і Закарпаття в одну митрополію, людину глибоко патріотичну, за що був репресований в часи мадярської та радянської окупації. В часи катакомбної Церкви, як і в новітній час, єп. Іван Марґітич залишається найактивнішим у справі відродження Святої Католицької Церкви на Закарпатті, гнаним і переслідуваним комуністичним режимом. Завдяки його багаторічним повсякденним змаганням греко-католицькі громади відродилися майже у половині районів нашого Краю і стали патріотичними осередками, а висвячені ним священики стали провідниками духовного та національного відродження.
Усі важливі події в житті УГКЦ як на Закарпатті, так і за межами области проводяться з ініціятиви і не без участи єпископа Івана Маргітича, не зважаючи на певне ризико, зокрема:
- Всеукраїнське свято злуки українських земель 22 січня 1990 року в м. Хуст;
- 23-24 березня 1990 року — святкування 51-ої річниці проголошення незалежности української держави «Карпатська Україна» в м. Хуст;
- Вшанування пам’яти закатованого в московській тюрмі першого президента Карпатської України доктора теології о. Августина Волошина 17 липня 1990 року в с. Келечив Міжгірського р-ну;
- Висвячення Святопокровської церкви та українських національних прапорів в с. Крива Хустського р-ну;
- 8 вересня 1990 року єп. Іван Маргітич очолив численну делегацію закарпатських вірників-учасників свята у м. Львові — з’їзду «Українська Молодь Христові»;
- 9 вересня 1990 року єп. Іван Маргітич відслужив святочну архиєрейську Літургію у святині Української Греко-католицької Церкви у соборі святого Юра в м. Львові.
Святіший Отче, звертаємося до Вашої Святости з надією, що з Божою ласкою з Вашого благословення наше Закарпаття не тільки територіяльно, але й духовно з’єднається, як колись при Святому Володимирі, у спільній Архиепархії в єдину Соборну Українську Державу.
Ужгород-Хуст-Львів 15 серпня 1990 року
Кандидат філологічних наук, голова виконкому Закарпатського НРУ П. Чучка
Член Великої Ради України НРУ, депутат Закарпатської обласної Ради М. Джанда
Кандидат історичних наук, депутат Ужгородської міськради В. Зілгалов
Член Спілки письменників України; Голова Ради Закарпатського НРУ П. Скунць
Кандидат історичних наук, депутат Ужгородської міськради П. Федака
Доктор філологічних наук, професор; голова Закарпатського відділення
Товариства української мови ім. Тараса Шевченка П. Чучка
Доцент філологічного факультету, член виконкому Закарпатського НРУ Й. Баглай
Вчителька середньої школи м. Хуст Я. Калинич
Лікар м. Хуст, райполіклініка О. Герасимчук
Інженер м. Хуст І. Довганич
Народній депутат УРСР, академік АН УРСР м. Львів М. Голубець
Науковий працівник Інституту Суспільних Наук АН УРСР м. Львів Б. Якимович
