Глибоко зворушені відходом у вічність святої пам’яти Патріярха Йосифа, під безпосередніми враженнями похоронних обрядів та перебрання верховної влади в Українській Католицькій Церкві наступником спочилого Патріярха, дотеперішнім коадьютором, Блаженнішим Отцем Мирославом Іваном Любачівським, зібрані у Римі 14 вересня 1984 р., представники мирянських організацій складають оцю урочисту заяву:
Насамперед, клонимо голови перед Великим Покійником, найбільшим українцем нашого часу, Ісповідником Святої віри і Відновителем нашого церковного життя. Дякуємо Всевишньому за дарування Йому довгого, трудолюбивого, страдницького і геройського життя, а нашій Церкві Провідника і видатного Будівничого. Його найбільший життєвий твір — єдність, помісність і Патріярхат Української Католицької Церкви — бажаємо зберегти й зміцнити як запоруку її тривалого існування в Україні і на поселеннях. Приймаємо заповіт Спочилого Патріярха як зобов’язання для себе і наступних поколінь, як наше «кредо» і закон.
Вітаємо наступника на патріяршому престолі Блаженнішого Патріярха Мирослава і прохаємо його разом із Священним Синодом нашої Церкви поробити заходи за визнання Апостольською Столицею українського патріярхату.
Прирікаємо новому Патріярхові нашу відданість, готовість до праці й допомоги. Хоч з відходом Блаженнішого Отця Йосифа скінчилася одна доба, а з Його наступником розпочнеться черговий етап у розвитку нашої Церкви, ми висловлюємо віру, що буде задержана тяглість і переємність ідеї та праці у проводі нашої Церкви, у патріярших установах та в настанові Ієрархії і духовенства.
Зокрема підкреслюємо потребу існування і розбудови духовного осередку нашої Церкви в Римі з усіма існуючими тут установами — Крилосом Львівської Архиєпархії, Українським Католицьким Університетом, централею і філіями Товариства «Свята Софія» та іншими інституціями, заснованими Патріярхом Йосифом. Розбудовані Ним людські й матеріяльні ресурси стоять до диспозиції Блаженнішого Мирослава і Владик. Зокрема залишається нам усім концепція і візія українського церковно-національного життя, що її передав нам Патріярх Йосиф.
Миряни, з свого боку, залишаючись вірними нашому двадцятирічному змаганню за повноцінне завершення нашої Церкви в Києво-Галицькому Патріярхаті, зобов’язуються продовжувати і поширювати організовану мирянську працю у своїх товариствах, публікаціях та інших ділянках. В цьому дусі Патріярхальний рух і мирянські організації дадуть повну підтримку Проводові нашої Церкви на чолі з Блаженнішим Патріярхом Мирославом у його зусиллях довести до відродження нашої Церкви в Україні та діяспорі й скріпити синодально-патріярхальний устрій Української Католицької Церкви в рамках Вселенської Церкви під проводом Христового Намісника.
Згідно з розпорядженням нашої Ієрархії, закликаємо членів наших організацій та увесь мирянський загал зберігати сорокденну всенародню жалобу по спочилому Патріярхові Йосифові й звертаємося до всього мирянства відзначити сороковий день смерти церковними і світськими торжествами.
Рим, 14 вересня 1984 р.
Президія Українського Патріярхального Світового Об’єднання — Богдан Лончина
Патріярхальне Товариство в Арґентіні — Антін Хлопецький
Патріярхальне Товариство в Бельгії Петро Зелений, Микола Когут — в заступстві
Українське Крайове Патріярхальне Об’єднання Мирян у Великій Брітанії — Роман Кравець
Українське Патріярхальне Товариство в США — Олександер Пришляк, Василь Пасічняк — в заступстві
Рада Українських Громадських Організацій за Патріярхат в Канаді — о. Роман Ганкевич
Крайове Товариство за Патріярхальний Устрій в Німеччині — Володимир Кальваровський
Патріярхальне Товариство в Франції — Степан Семенюк, Кирило Митрович — в заступстві
Об’єднання Українських Католицьких Організацій в Австралії — Ярослав Хіцяк
Українське Католицьке Об’єднання в Аргентіні — Михайло Василик
Асоціація Української Католицької Преси — Василь Маркусь
Рада Краєвих Федерацій Українських Католицьких Академічних Товариств «Обнова» — Роман Данилевич
Союз Українських Католицьких Братств і Сестрицтв в Америці — Василь Маркусь
Український Християнський Рух — Володимир Янів
