Дня 30-го липня 1979 p., на 75-му році життя, відійшов у Божу вічність о. протопресвітер Стефан Баландюк, довголітній парох Помісної Української Католицької Церкви св. Архистратига Михаїла в Гартфорді, Коннектикат СІНА. В 1933 р. був рукоположений на священослужителя, яке довершив станиславівський єпарх по закінченні духовної семінарії Григорій Хомишин. Два роки виконував душпастирську працю в таких місцевостях як Латківці, Волківці, Ашитори і Акришори…
На заклик церковних властей голоситься і в 1935 р. виїздить до США, щоби тут сіяти Боже Слово серед своїх людей. Стає парохом 30-родинної парафії св. Архистратига в Гартфорді, Коннектикат. В цьому осередку віддано працює все своє життя на славу Божу і для добра свого народу. Свою діяльність зосереджував у розбудові церковно-релігійного життя. Дбав про те, щоби його парафіяни мали змогу посвятитися реколекційним відправам та відбути місячну сповідь.
За його душпастирства, парафія св. Архистратига Михаїла зросла до тої міри, що створилась потреба будови нової церкви. Отець Стефан Баландюк побудував нову церкву, шкільний будинок для школи українознавства і придбав простору площу на цвинтар. Довгий час обслуговував також вірних церкви св. Івана Хрестителя в сусідній оселі Ґлястонбері. На протязі довгого часу сповняв функції декана Стемфордської Єпархії.
Покійний залишив прибиту смутком сестру паню Ольгу Жевко в Гартфорді та сестру і брата в Україні. Осиротив гартфордську громаду, а зокрема вірних мирян — членів церкви св. Архистратига Михаїла. Затих назавжди могучий голос, яким кожного свята зустрічав нас в церкві словами св. Івана Золотоустого: «Благословенне царство…
Похоронні Богослуження відбулися під проводом стемфордського єпарха Преосвященного Владики Василя в сослуженні чисельного духовенства та при майже чотиросотній співучасті громадянства міста й околиці Гартфорду. Тлінні останки о. Стефана Баландюка похоронено на Українському Католицькому Цвинтарі в Ґлястонбері, 2 серпня 1979 року.
Для гідного й історичного значення цеї втрати, парафіяни церкви св. Архистратига Михаїла створили фонд імени о. Стефана Баландюка для придбання іконостасу в церкві. Треба сподіватися, що широкі круги нашого громадянства активно й жертвенно підтримають цей християнсько-національний почин.
Покійний о. Стефан Баландюк залишив парафіянам церкви св. Архистратига Михаїла багату спадщину — пошану до традиції. Він був співавтором історичної ваги акту, що відбувся у Стемфорді, Коннектикат, США, дня 10 червня 1973 р. Тоді, підчас архиєрейської Служби Божої, яку відправляв Блаженніший Патріярх Йосиф І в сослуженні наших Владик з США і Канади, о. деканові Стефанові Баландюкові припала честь занести прошення підчас великого входу за голову нашої церкви. І о. декан виконав своє завдання гідно так, як цього вимагає добро нашої Церкви і потреби українського народу. З його уст рознісся дзвінкий голос: «…. і за Блаженнішого Патріярха нашого Кир Йосифа І». А присутні сприймали ці слова з одушевленням і зі слезами повної радости.
Отець декан не тільки започаткував нову сторінку історії нашої церкви у Стемфорді підчас згаданого архиєрейського Богослуження — він також поминав Патріярха Йосифа І у всіх Богослуженнях до кінця свойого життя і це залишиться у наших і наших дітей серцях назавжди.
Він брав активну участь у всіх святкуваннях в церкві і поза церквою в честь Патріярха Йосифа І. Церковна і шкільна залі були завжди доступними для патріярхальної діяльності та багатьох рефератів пов’язаних з історією нашої Церкви, її традиціями, з її правним положенням та чистотою нашого обряду. Наші діти виросли і виховалися в атмосфері помісности і патріярхату. Вони іншої церковної системи не розуміють. Для нас і для наших дітей, Патріярхат і помісність Української Католицької Церкви є рівнозначними з IV Універсалом у нашому національному житті. Надхненником цього процесу був світлої пам’яті отець декан С. Баландюк. І в пам’ять о. Стефана Баландюка, пожертви на фонд його імени треба піддержати.
Родині покійного висловлюємо наші братські співчуття, а душу покійного поручаємо молитвам читачів журналу «Патріярхат».
