У Лондоні, в Англії, появилася циклостилева публікація «3а Нашу Майбутність», що її редактор і видавець, п. Теодор Данилів окреслює, як «квартальник українських справ». У 8-му числі тієї публікації з датою 1.9.1975, знаходимо одним-одну статтю під наголовком: «Розвалюють Українську Католицьку Церкву на чужині».
Особа редактора й видавця, п. Теодора Данилова, загально знана на терені Великої Британії, менше знана в ЗСА та Канаді; він був секретарем централі Союзу Українців у В. Бр. через декілька літ і на тому пості виявив неабиякі здібності. За професією — правник, він наладнав справне діловодство української громадської централі в Лондоні, а по кількох роках завербувався на працю для американців (Кипр, Відень). Вернувшись до Англії, зосередив — як видно — свою увагу на справах Української Католицької Церкви.
Стаття «Розвалюють УКЦ на чужині» — це довгий елаборат на 10-ох сторінках легального формату, заповнених густим машинодруком, виразно спрямований проти всіх змагань за Патріярхат УКЦ. Вже самі тільки під-наголовки статті визначують її унапрямлення. Ось вони: «Москва і Київ приглядаються», «Большевицькі агентури діють», «Знаменита нагода для агентур», «Акцію перебирають політичні партії», «Гоніння українських Владик», «Незрозумілий крок», «Маніпуляції», «Живий приклад для Владик», «Обов’язок українців католиків», «Говорять документи», «Людина б’є голову об скелю», «Шкода для наших міжвизнаневих відносин», «Навернення Росії», «Хотіли б Церкву втягнути в активну політику»…
Зміст їх — це спроба доказати, що: (а) акція за Патріярхат УКЦ вносить у її життя роздор; (б) Патріярхат нашій Церкві не належиться; (в) за нього бореться тільки незначне число «розфанатизованих католиків», керованих партією (бандерівців) і маніпульованих московською агентурою; (г) послушні директивам Ватикану єпископи УКЦ, що стоять в опозиції до Блаженнішого Патріярха Йосифа, зазнають моральної кривди від мирян, що за Патріярхат; (ґ) єдине, що українцям-католикам слід робити, це розбудовувати церковно-релігійне життя в послусі Папі.
В підрозділі «Документи» автор статті посилається на листи, чи уривки листів, єп. Андрія Сапеляка, на статті в часописах «Америка», «Свобода», «Український Самостійник», на лист Папи до нашого Патріярха, на послання місцевого Владики Августина Горняка. Безустанне нав’язування рухові за Патріярхат УКЦ майже виключного впливу середовища «бандерівців» мусить викликувати поблажливу усмішку щонайменше тут, у ЗСА… Пан Т. Данилів з легкої руки розправляється з усяким змаганням за Патріярхат УКЦ, опираючись на одним-одне: «Папа не хоче». Опозиційно наставлені до Блаженнішого Патріярха Йосифа владики УКЦ, на його думку, мають за собою «своє знання, становище наслідників Апостолів і почуття відповідальности за нашу УКЦ», й це дає їм право на те, що вони … не є згідні з поглядами Верховного Архиєпископа на справу». Виходить — наш Патріярх і деякі владики, на думку п. Данилова, такого знання та становища, спертого на апостольському наслідстві, не мають…
Багато дечого написано в обговорюваній статті, що не витримує й найлегшої критики. Входити в дискусію з п. Даниловим не будемо, бо знаємо, що він добре обзнайомлений із проблематикою нашої Церкви. Дивуємось тільки, що він станув на шлях вислужника ватиканській Курії, так спритно маніпульованій саме московською агентурою… Відсутність у його статті хочби одного аргументу за Патріярхат УКЦ і наявність у ній численних аргументів проти нашої акції, веденої за почином Блаженнішого Отця нашого, Патріярха Йосифа, утверджує нас у переконанні, що п. Теодор Данилів свідомо взяв на себе ролю адвоката тих сил серед нас, що під тиском чинників, ворожих нашій самобутності в лоні Католицької Церкви, хочуть припинити, або хотяй послабити наші змагання за втрачені нами історичні права.
Єдине, що нас потішає, це те, що на терені Великої Британії за публікацією «За Нашу Майбутність» не бачимо нікого, хіба її редактора й видавця водній особі та, в його тіні, місцевого владику…
