Ще зовсім не зів’яли китиці квітів, що їх подаровано Владиці Славомирові в день його єпископської хиротонії, ще не втихли могутні акорди многолітствія, відспіваного йому в той день, коли новий жнець втішається багатими жнивами. Щойно п’ятий місяць добігає, як на його голову покладено мітру та дано в руки жезл, а владика Славомир висвятив уже шістьох священиків, посвятив дві нові церкви, відбув три конференції із священиками, відвідав більшість парафій у своїй єпархії, десять хлопців випроваджає до малої Семінарії в Римі…
Насамперед в Квітну неділю 1 травня у Вуковарі відбулося ієрейське свячення о. Томи Дудаша. Відтак, у Великому тижні Владика відвідав наші парафії у Сремі, а на Велику суботу прибув до свого рідного села Дюрдєва, щоб тут відправити всі воскресні богослуження першого дня Пасхи. На другий день Великодніх свят владика Славомир відправляв у Новому Саді, а на третій день — у Коцурі.
15 травня у Дев’ятині відбулося ієрейське свячення о. Ярослава Лещишина, магістра теології. Відтак владика побував у Чехо-Словаччині та в Пряшеві висвятив чотирьох дияконів на священиків.
День після конференції, що відбулася в Прняворі, із священиками Боснії і Славонії владика посвятив нову церковцю в сусідньому селі Сердовицях.
Та найбільшою врочистістю було посвячення нової церкви св. Йосафата в Кулі, що відбулося в неділю 7 серпня під вечір. Тут владика Славомир із своїми 24 священиками та при участі понад тисячі людей за всіма приписами нашого обряду посвятив нову церкву та нову трапезу, до якої вложено мощі св. Йосафата. Ця церква одночасно й парафіяльна, і манастирська, бо тут душпастирюють Отці-Василіяни під проводом ігумена й пароха о. Методія (Біляка).
Крім наших священиків присутні були, як це тут стало вже традицією, і священики та пастирі інших обрядів чи віровизнань: римо-католицький, православний, євангелицький та реформатсько-кальвінський. Були й представники уряду.
З цієї нагоди до Кули прибули автобусом наші люди з Штутґарту, Німеччина, де душпастирем є о. Петро Миронюк, з Югославії. Його парафіяни, а в тих днях радо бачені гості в Кулі, щедро дарували на будову нової церкви. Одна пані з Штутґарту була «кумою» новосвяченої церкви, і, разом з місцевими кумами, заквітчала вишиваним рушником, із засвіченою свічкою в руках стояла на почесному місці в церкві.
Псальми в часі обряду посвячення церкви милозвучно співали наші монахині, Сестри-Василіянки і Сестри-Служебниці. В часі св. Літургії деякі частини співав мішаний хор з Врбасу під керуванням о. Володимира Тимка. Обряди посвячення на кількох мовах пояснював о. Роман Мизь. Після принагідного вітання і подяки гомілію сказав сам владика, а під кінець місцевий сотрудник о. Йосафат ЧСВВ (Воротняк) подякував усім присутнім.
Спільна вечеря відбулася в ресторані фабрики «Істхія», де серед інших промовців о. Степан Пітка дібраними словами вітав і дякував о. Методієві й о. Йосафатові.
Але довелось новому владиці розпрощатися з одним священиком, коли о. Яким Рац виїжджав на душпастирську працю до Саскатуну в Канаді.
Перед новим женцем ще багато благонадійних жнив. До ієрейських свячень готуються три богослови: Маґоч, Малацко і Анґелов. Треба ще відвідати деякі парафії, належно відзначити Святий Рік нашого Відкуплення й Спасіння, організаційно скріпити єпархію, будувати, сіяти…
Подав о. Роман Мизь
* Передруковано з Бюлетеню Т-ва Священиків св. Андрея,
Європейська область, липень-грудень 1983 р.
