Від 29 травня до 4 червня 1980 р. мішана Комісія, складена з 60-ти ієрархів та вчених-богословів католицької і православних Церков, почала свої наради на островах Патмос і Родос. Це перший раз по довгих століттях поділу зійшлись разом єпископи, священики та миряни зі Сходу й Заходу, щоб в дусі братньої любови відбути свої наради. Цей діялог любови властиво почався вже від часу всеправославної конференції на Родосі та від Вселенського Собору Ватиканського II. Згаданий богословський діялог є наслідком цього поступового зближення між католиками й православними, що триває саме від часу останнього Вселенського Собору. Богословський діялог започатковано на острові Патмос, на тому самому місці, де св. Йоан Богослов, возлюблений учень Христовий, мав об’явлення і списав рукою свого співбрата Прохора пророчу книгу Апокаліпси. Йоан Євангелист у своїй Євангелії та в листах закликає всіх до єдности й любови.
Діялог відкрито Богослужбою, що її служив у церкві манастиря св. Йоана^ Халкедонський Митрополит Мелитон, представник Вселенського Патріярха Дмитрія 1-го, до якого належить острів Патмос. Наступного дня комісія зібралась на перше засідання під проводом Кардинала Яна Віллебрандса, Президента Секретаріяту для єдности Церков, і Архиєпископа Австралійського Стиліяна, як делегата Вселенського Патріярха. Острі в Родос був дуже відповідним місцем для нарад. Це зрештою місце, де проповідував св. апостол Павло. Наради характеризував дух молитви й братньої любови, було спокійне обговорювання богословських питань, вислухано багато плідних дискусій, встановлено норми й напрямок майбутніх праць. Побожний народ Родосу взяв участь у двох головних Богослужбах — в римо-католицькій церкві, в суботу ввечері 31 травня, та в православнім соборі, в неділю Всіх Святих. Богослужби служили члени Комісії, католики в своїм, а православні у своїм храмі. Вселенський Патріярхат та Митрополит Родосу Спирідон виявили велику гостинність. Державна влада подала тут свою помічну руку так, що побут гостей на острові був незвичайно милий.
Дружня атмосфера й взаємне довір’я дуже допомогли успіхам спільних нарад. Діялог почався передусім встановленням теми та прийняттям того пляну нарад, що його виготовила підготовча комісія богословів уже два роки тому і який був апробований католицькою Церквою та православними Церквами в числі 14 патріярших чи автокефальних Церков Сходу. Призначено тепер головні теми для початкових праць та обрано також підкомісії, складені з католиків і православних. їх завдання буде приготовити основні тексти для наступної пленарної сесії. Вкінці обрано й координаційну комісію для запевнення добрих поступів у дальших діяннях Комісії. Тиждень праць був дуже переповнений спільними нарадами й залишив по собі перші овочі братніх зусиль.
В богословських нарадах на Патмосі й Родосі були представники численних народів світу: греки, італійці, французи, німці, бельгійці, австрійці, поляки, румуни, болгари, серби, чехи, фінляндці, грузини, росіяни, американці, канадійці, представники з Близького Сходу та інші. Від українців був Владика Мирослав, як заступник голови Понтифікальної Комісії для ревізії східнього канонічного права, але рівночасно як український католицький Владика.
Богословський діялог, що почався на острові Патмос під покровом Пресвятої Богородиці й св. Йоана Богослова, є першим в цьому роді від роздору Церков у 1054 році. Його учасники й Божий люд бажають йому дійсних успіхів у змаганнях «за мир всього світу, за добрий стан святих Божих церков і за з’єднання всіх» — в одній Христовій Церкві на добро цілого світу й на славу Бога Отця. Учасники богословських розмов спом’янули і піонерів цих великих і святих змагань: Папу Івана XXIII, Папу Павла VІ, Патріярха Атенаґораса та других мужів, що спочили в Бозі.
Комісія вдячна тепер зокрема Папі Іванові Павлові II та Патріярхові Димитрієві І, що у благословенний день св. апостола Андрія Первозванного покликали її до життя і праці, щоб тим способом дійти всім Церквам до єдности віри й причастя Святого Духа, у спільності святих Тайн та благодаті Святої Тройці. 4. VІ.1980.
