Про переслідовану Церкву:
Стан переслідування, в якому знаходиться сьогодні Церква є станом більш універсального болю, аніж в якому-небудь минулому столітті, і Собор мусить взяти під увагу цей факт, якщо не хоче бути далеким від дійсности. Хай Собор підійме голос в обороні релігії в ці болючі часи. Дія об’єднаних соборових отців повинна відповідати потребам доби, яка є добою утиску Церкви.
(З виступу на четвертій сесії Ватиканського Собору Другого, 16 вересня 1965).
Про Церкву на батьківщині:
Ми ждемо здійснення повної релігійної свободи для наших братів в Україні й може деколи сумнів закрадається до нас, коли ж прийде ця благословенна хвилина. Та вона може прийти так несподівано, як нечайно прийшов сам Господь на землю. Здавалося б, зовсім незамітна подія, як двоє осіб зайшли спочити до убогого вертепу-стаєнки. Та це була хвилина, епохальна подія, що врізалася в цілу історію людства і змінила її основно. Всемогучий Бог уживає незамітних способів для зіслання великої благодаті тим, які з вірою до Нього звертаються, на нього надіються і в Його любові ведуть своє життя.
(З різдв’яної проповіді в базиліці Св. Петра 7 січня 1966 p.).