Дорогий Отче Владико, Блаженніший Патріярше! Преосвященні Владики, Високопреподобні Отці Патріярші Архимандрити, Митрополити і Архиєреї, Всечеснійші Отці крилошани, Всечесні Отці, Преподобні Сестри, високоповажані пані і панове — святочна громадо. Українська спільнота у цілому світі святкує в цих незабутніх днях великий ювілей, нашого Блаженства. Святкує врочисто, набожно і цілим серцем, яке є наповнене вдячністю. В усіх країнах нашого поселення влаштовуються з’їзди мирян і святочні церковні відправи, на яких Божий Люд підносить найдорожчому Ювілятові свої серця сповнені пошани, любови і відданості. І ось тут у Вічному місті — Римі де знаходиться тимчасовий осідок Патріярхату нашої Помісної Церкви зібрались Владики, священики і миряни довкруги нашого Батька і Патріярха, щоб молитвою подякувати Господеві Богові за це, що в час жорстокого переслідування нашої Церкви і народу, що Боже Провидіння післало нам великого і безкомпромісовго борця за її волю. Боже Провидіння післало нам Пророка, який могутнім голосом будить сплячих, напоминає зобоятнілих і промовляє до сумління тих, що ще вагаються. У ці незабутні дні ми усі молимося за здоров’я і многоліття нашого Патріярха і за те, щоб милостивий Бог благословив змаг за права нашої Церкви, за її самобутність, за патріярхальний устрій. І ми молимося за нашого Патріярха, бо Він наш батько, а ми усі Його діти.
Щирим серцем вітають Вас Блаженніший Патріяше тисячі мирян, священиків і ці Владики, що служать українській Церкві з християнською совістю і національною свідомістю. У 60-ліття священичого труду і служіння Богові, Церкві і народові — стоїмо ми перед Вами найдорожчий наш Блаженніший Патріярше. Очима наших душ бачимо оце недавнє минуле. Нинішню трагічну дійсність і завтрішнє світле майбутнє. Вчора Ви Блаженніший Патріярше були каторжником. Йшли Ви шляхом витоптаним тисячами і тисячами найкращих синів і дочок нашої нездоланої Батьківщини. Нині Ви Блаженніший стоїте непохитно в обороні мучеників, в обороні прав рідної Церкви. Розбудовуєте її самобутнє життя. Підносите Ваш голос перед Вселенською Церквою, щоб глухим, незрячим і капітулянтам пригадати, і об’явити за яку віру і за яку Церкву принесли Ви у жертву Свої найкращі літа.
Ми свято віримо, що завтра Вселенська Церква, завдяки мучеництву нашої, нині ще страдальної Церкви, прозріє і пізнає свою несправедливість, відродиться і цілий світ отрясеться з духа неволі. Впадуть кайдани з рук українського народу і його Церкви і вона на ново зацвіте, як колись, глибоким християнським життям. А українські мученики і ісповідники засяють на землі небесною славою і будуть винесені на Божий престол. Ми святочно заявляємо Блаженніший Патріярше, що ми, миряни, вже нині і на завжди нашою молитвою, любов’ю, відданістю, працею і жертвою боронити маємо нашу українську Церкву, якої Ви є Патріярхом.
