Українська Думка, 9 березня 1978
І. Дмитрів
(уривок зі статті)
Події в неділю, 18-го грудня
У неділю, 18-го грудня біля церкви в Ґлостері згромадилося біля 500 осіб, які розставилися по обидвох сторонах входової стежки до церкви, де уставалася у двох рядах поліція, пропускаючи тих, що мали дозвіл увійти до церкви, англійського єпископа й українських священиків. Усе було спокійно й на місці. Коли напроти входу з’явився єп. Горняк, то демонстранти трішка зрушилися, але ще не показувалося на ніщо особливе. Щойно коли єпископ опинився між рядами, тоді якась жінка счинила несамовитий крик. Люди трохи потиснули і під своїм тягарем стиснули лави поліції так, що забракло проходу до церкви. З початку поліція хотіла промостити шлях, одначе скоро переконалася, що це не вдається, і хотіла відпровадити єпископа до авта, чого він не хотів з початку зробити, а згодом погодився. В суматосі між поліцією і деякими групами мирян йому злетіли окуляри й впали на землю. Крику було доволі, але як оповідають очевидці, побиття не було. Не було також палиць, були натомість парасолі, бо падав дощ. У загальній суматосі поліції, кореспондентів, фотографів і телевізійних операторів важко устійнити хто і що в тому замішанні робив чи вчинив.
Я переглянув уважливо біля сотні різних фотознімок роблених під час того випадку й на превелике здивування розпізнав більше як десять осіб, що відомі громаді як палкі сторонники правопорядку», а які в той час були чомусь між демонстрантами. Там були деякі особи з Лютону та Енфілду, які відомі як спричинники заклотів у церквах чи назовні з попередніх часів. Правдоподібно, що і ця жінка, яка гістерично розкричалася ще на початку, походила з Лютону. І тут насувається дуже важливе питання: чи якраз ті особи не мали завдання використати спокійне пікетування для драчки, щоб опісля пімститися на тих, що пікетували й взагалі на сторонників помісности?!
Такі припущення підсилюються ще і тим, що на протязі майже двох тижнів ані о. С. Вівчарук, ані сам Кир Горняк не шукали за бодай якимсь позитивним виходом зі ситуації. Студіюючи фотознімки з Кир Августином на них, зроблених коли він був уже в авті, замість смутку, нервового подразнення чи своєрідної розпачі побитого чоловіка, бачиться усміхненого, веселого мужчину, який немов вийшов перед хвилиною з весільної залі. Що це все означає?! Хто і кого пробує у тому набрати?! Задля чого це стається?!
