У зв’язку з підготовкою до 1000-ліття Хрещення Руси-України останніми місяцями появилися деякі вістки, листи й чутки, які дразливо заторкнули почування українців і в котрий вже раз вказали на незрозумілі наміри російської православної Церкви у спілці з більшовицько-совєтським урядом та їх симпатиками на Заході ототожнювати українське християнство з російським, українські Церкви вважати підчиненими московському патріярхові і Ювілей Хрещення Київської Руси вважати за спільний Ювілей України і Московії, Тому для вияснення всяких чуток чи й тверджень враз з всякими плянами заявляємо:
- Ювілей 1000-ліття Хрещення Руси-України є Ювілеєм України, бо Володимирове Хрещення відбулось у Києві, в Київській Русі, коли Московія-Росія ще не існувала. На те, що Ювілей 1000-ліття Хрещення Київської Руси є українським, вказує теж лист Папи Івана – Павла II з 19 березня 1979 р. Росія повинна шукати іншої дати свого хрещення і початку свого християнства.
- Листом Папи і нарадами українського єпископату почались приготування до відсвяткування цього Ювілею. До відзначення цього Ювілею Папа закликав увесь католицький і некатолицький світ. Український єпископат зладив відповідний плян вже на своїх перших синодальних нарадах восени 1979 року. В розвитку плянів для відзначення Ювілею наші науковці й наукові Інституції у вільному світі уплянували зорганізувати два наукові Конгреси: міжнародній і український. Обидва конгреси є в стадії підготовчих робіт.
- Несподівано взимку 1984-85 року Секретаріят для Єдности почав приготування для наукової конференції в Торонто з нагоди Ювілею, в якому мали б, згідно з тим пляном, взяти участь росіяни, українці, білорусини, рутенці, чужинці, представники московського патріярхату і совєтського уряду. Секретаріят для Єдности не звертався ані до нашого Блаженнішого, ані до Центрального Комітету, ані до когось з наших єпископів, чим практично наче нас «виключив» загалом з нашого Ювілею, що його приготуванням ми перші дали ініціятиву. Підготовка до цієї конференції не має нічого спільного з українським Ювілеєм 1000-ліття.
- На списку пропонованих учасників, що його зладили в Секретаріяті для Єдности, є кілька відомих українських вчених і духовних осіб. Виглядає, що ніхто до них не звертався за згодою. Заявляємо, що о. Архимандрит Любомир Гузар не давав ніякої згоди на свою участь у цім Конгресі й участи у ньому брати не буде і не може, бо того роду конгрес буде радше на шкоду нашій Церкві й Народові, ніж на будь-яку користь, тим більше для церковної єдности.
- Українських науковців і українські наукові Інституції закликаємо гідно стояти при своїх плянах, йти за вказівками Покійного Блаженнішого Патріярха Йосифа, що їх до цього діла закликав і готувати дві наукові Конференції-конґреси, праці яких будуть пам’ятником нашого Ювілею для майбутніх поколінь Християнської України.
Рим, дня 4 липня 1985 р.
о. д-р Іван Дацько
канцлер Блаженнішого Мирослава-Івана
і редактор «Вістей з Риму»
* «Вісті з Риму», ч. 7, липень 1985 р.
Поділитися:
