Погідного весняного дня 25 травня 1995 року у свято Вознесення Господнього за новим календарем відбулася у Стемфордській єпархії УКЦеркви радісна урочистість — висвячення двох молодих випускників богословських семінарій в сан священослужителів та двох отців дияконів. В каплиці Духовної Семінарії св. Василія у Стемфорді, серед зелені плеканих травників висвячення довершив Владика Василь Лостен. У свяченнях співслужили о. шамбелян П. Скриньковський, о. шамбелян Петро Федорика, о. Лев Ґолдейд, о. Ігор Мідзак, о. мітрат Володимир Андрушків, ректор семінарії Едвард Йонґ. Під час Служби Божої співав хор семінарії. Простора каплиця була вщерть заповнена мирянами, членами родин, запрошеними гостями і студентами семінари. Нововисвяченими священиками-душпастирями нашої Церкви стали: о. Іван Єндриховський з Польщі і о. Іван Мазурик, випускник Богословської Семінарії Рудно — Україна. Дияконські свячення прийняли: піддиякон Юрій Малаховський з Нью-Йорку і Марко Гірняк.
Під час торжественної архиєрейської Служби Божої відбулись акти свячення: облечення, присяга послуху й інші та прийняття в духовний сан при піднятому возгласі «акціос» (гідний). Вдумливу, до змісту подій проповідь українською мовою виголосив Владика Василь, а о. Лев, ЧСВВ, парафії св. Юра в Нью-Йорку — англійською мовою. Висловлені думки були немов дороговказ на дорогу нововисвяченим духовникам. Гарно прочитав апостола о. диякон Юрій Малаховський. Він є ревним членом Помісної УКЦеркви, активний у патріярхальному русі і є головою Патріярхального Відділу в Нью-Йорку.
Юрій Малаховський народився 1930 року в Тернополі — Західня Україна. Батько Юрія — Яків Малаховський, кооператор, директор Повітового Союзу Кооператив у Тернополі, з приходом більшовиків був ув’язнений і загинув у тюрмі на Лонцького у Львові 1941 р. Так що дитячі роки життя Юрій мусів бути вже «дорослою людиною» у час бурхливих подій Другої світової війни у ворожім оточенні, що дихало ненавистю до всього, що українське. Середню освіту проходив у Львові і Польщі. Педагогічні курси закінчив у Ліґниці — Польща. Під час т. зв. трагічної акції «Вісла» в Польщі був очевидцем і безпосереднім свідком жорстокого виселення українців з рідної землі на т. зв. «Земє одзискане». Юрій глибоко переживав трагедію українського народу у Польщі. 1955 року разом з групою українських студентів з Польщі був співосновником культурно-освітньої комісії та її референтом для українців у Польщі на терені Вроцлавського воєвідства. Двічі був ув’язненим і смерть заглядала йому в очі, але Боже Провидіння урятувало його, маючи для нього інші пляни. Юрій переїхав до Франції, звідкіля на студентську візу прибув до США. Важкі початки на новому місці поселення, травма гірких юнацьких років поглибили й скріпили його релігійність і постанову служити своїй Церкві. Для цього закінчив трисеместральні дияконські курси у колегії Св. Софії при Українському Католицькому Університеті в Римі. Отець диякон Юрій мав зацікавлення пасторальною опікою хворих і для цього пройшов курси пасторальної опіки хворих та однорічну шпитальну практику під проводом католицьких капелянів. Брав участь у пасторальних конгресах Бруклинської Дієцезії. Із 1984 року обслуговує хворих українців з рамени Пасторального Апостоляту в шістьох парафіях Нью-Йорку: 1989 р. був висвячений піддияконом. За час своєї десятирічної праці відвідав багато хворих, уділяючи св. тайни Причастя. Відбув сотні пасторальних консультацій, молитов, якими облегшував терпіння хворих та приносив їм розраду.
Нововисвячений о. диякон Юрій Малаховський є щирим патріотом українського народу, відданий своїй Церкві і є людиною з широкими громадськими зацікавленнями. Одружений, батько двох дорослих дочок.
Радіємо, що збагачується наша Церква новими надійними душпастирями, які працюватимуть у Господньому винограднику для добра нашої Церкви і українського народу.
Оксана Луцька
Вітаємо о. диякона Юрія Малаховського
Редакція і Адміністрація долучається до вінка ґратуляцій і побажань для Юрія Малаховського з його висвяченням на отця диякона Помісної Української Католицької Церкви, що довершив Владика Василь Лостен 25 травня у Стемфорді. Сповнилось задушевне бажання нововисвяченого отця диякона Юрія Малаховського, який справді посвятився відданому служінню нашій УКЦеркві. Вітаємо о. диякона Юрія з його радісною і чи не найбільш щасливою хвилиною в житті й бажаємо у кріпкому здорові прожити ще довгі, довгі роки життя, успіхів у нелегкій дияконській праці для добра і на славу нашої Помісної УКЦеркви й українського народу. Щасти Боже!
