Ідея патріярхату, яку висунув на другій сесії Вселенського Собору Ватиканського II в 1963 р. довголітній Каторжник, Ісповідник Віри, Митрополит Києво-Галицький Блаженніший Йосиф, немов збудила вірних Української Католицької Церкви з летаргічного сну до нового, творчого й повного динаміки церковного життя та заставила нас змагатись за історичні права нашої Церкви. Ось так на наших очах сповнились євангельські слова, які все чуємо кожного року у празник Христового Воскресення: «На початку було слово і …» справді Блаженніший Патріярх Йосиф сказав вагоме животворяще і цілюще слово, яке перемінилось в діло — постали до життя мирянські патріярхальні організації, які оживляють патріярші ідеї майже 15 років та дальше ростуть і розвиваються. Колись історик віднотує, що в наш час найбільш діючою і домінуючою був зорганізований мирянський рух за патріярхат. Вже сьогодні з перспективи часу можна певно сказати, що це не був солом’яний спалах вогню, нащо деякі наші противники й вороги розчисляли. Цього не сталось, бо мирянський зорганізований рух вів і дальше продовжує плянову, постепенну й безперебійну працю і то на всіх місцях нашого поселення, незражуючись неуспіхами. Проведена важлива праця мирянським рухом, ще не знайшла належної оцінки, але вона вже залишила певний слід. Наради Українського Патріярхального Світового Об’єднання (УПСО), що відбулись 12 і 13 серпня слід розглядати у площині дальшого плянування, росту й розвитку мирянського руху і тим самим дальше поширення патріярших ідей. В суботу, 12 серпня ц. р. в залі церкви св. Миколая в Торонті при Белвуд Евенью.
