З великою радістю й урочисто 2 січня 1983 р. відбулось посвячення нової церкви у Сканторпі, Велика Брітанія. Слід підкреслити, що це велике досягнення вірних у Сканторпі, які спромоглись на свою власну церкву, щоб безперебійно молитись і просити Всевишнього Господа Бога, Його щедрих ласк для нашої Церкви-страдниці й українського народу. Сім років довелось вірним у Сканторпі жити в комірному, себто сходитись на спільні молитви по чужих церквах чи публічних домівках. В той же час церкви, які були придбані за гроші вірних, стояли порожніми, а на деяких висіли замки, щоб вірні, які повинуються Голові своєї Церкви Блаженнішому Йосифові і визнають його своїм Патріярхом, не мали вступу. Прикро про це писати, як екзарх А. Горняк в 1975 р. видворив о. д-ра Івана Музичку і о. Миколу Матичака з терену Великої Брітанії тільки за те, що вони поминали Голову Помісної УКЦеркви Блаженнішого Йосифа Патріярхом. Мирянство 80% до 90% спротивилось такому нехристиянському поступуванню екзарха А. Горняка.
На жаль, в такій дійсності не тільки вірним у Сканторрті, але в цілій Великій Брітанії довелось починати майже з нічого. Відбувати свої Служби Божі по домівках, що їх прибічники екзарха називали «корчмами», мовляв, відправляються Служби Божі у «корчмах». Вірні цим не зражувались і дальше безперервно щиро молились у «корчмах» та просили у Всевишнього Бога всепрощення і Його щедрих ласк. Господь вислухав щирих молитов, що неслись з «корчм», і громада у Сканторпі дочекалась великого і радісного свята посвячення власної церкви. На це небуденне і, мабуть, неповторне свято — посвячення церкви зібралось понад 500 осіб. Посвячення довершили о. мітрат Іван Музичка, о. мітрат Микола Матичак і о. Йосафат Лещишин. Трудно передати почування і радість вірних, коли довершувались обряди посвячення храму «Чесного Хреста», це можна тільки відчути. Це була радість не тільки української громади у Сканторпі, але у цілій Англії.
Може, дехто з цього чогось навчиться. Церква не потребує володарів, але справжніх душпастирів. Це повинна бути не тільки наука для екзарха А. Горняка, але усіх тих наших владик, які його підтримували. Поміщені світлини є наявними фрагментами цього радісного свята української громади в Сканторпі. У святкуваннях також взяв участь голова Українського Крайового Патріярхального Об’єднання на Велику Брітанію інж. Теодор Кудлик.
Будинок, у якому колись містився міський суд, належить до одного з найстарших будинків у Сканторпі, був закуплений понад рік тому. За той час його перебудовано і пристосовано до церковних потреб. До речі, храм «Чесного Хреста» — це вже третя церква у посіданні вірних, які не визнають єпископа А. Горняка за свого владику. Треба ствердити, що вірні у Великій Брітанії пережили і ще сьогодні переживають нелегкі хвилини, але вони терпеливо несуть свій хрест, безперебійно моляться і працюють. Вислід їх щирої молитви і праці є наявний. Всевишній Господь поблагословив наше добре діло.
Під час проповіді о. М. Матичак прочитав листа-благословення Патріярха Йосифа, що його учасники прослухали із зворушенням. До служби Божої співав хор «Діброва». Після церковних торжеств відбулось прийняття, у якому взяли участь запрошені гості-англійці.
При цьому слід завважити, що якийсь осібняк, з прибічників екзарха А. Горняка, намагався перешкодити посвяченню церкви, як також намагався, щоб в цих торжествах не брали участи офіційні англійські чинники, бо, мовляв, це будуть робити «суспендовані» священики. Незалежно від цих низьких намагань, участь у торжествах взяли: посадник Сканторпу, пані Бетті Мартін, яка під час прийняття виголосила промову та висловила признання за придбання церкви, члени міської ради і шеф поліції.
Ігор Кузик
Дорога наша громадо у Сканторпі, дорогі Миряни,
ми щиро радіємо вашими успіхами та подивляємо вашу відданість
і таку щедру посвяту для добра, росту й розвитку
нашої Помісної Української Католицької Церкви
на чолі з неперевершеним Патріярхом Києво-Галицьким
і Всієї Руси-України, їх Святістю Отцем Йосифом.
Бажаємо вам дальших успіхів у вашій витривалості
та праці для добра нашої Помісної Церкви.
Редакція
