(юв) Сьомий Делегатський З’їзд ОУКОА відбувся в днях 25-26 грудня 1980 р. в парафіяльній залі церкви св. Андрія в Сіднеї з участю преосв. Владики Івана, Всесв. о. Мітрата І. Шевцева (пароха Сіднею і Куратора ОУКОА) та 23 делегатів з усіх стейтів Австралії.
З’їзд розпочато Св. Літургією. Перед Сл. Божою Владика Іван привітав делегатів і просив про молитви за успішність З’їзду.
Після спільного сніданку, наради З’їзду відкрив голова ОУКОА д-р Б. Томашек. На предсідника З’їзду вибрано Ю. Венгльовського, а на секретаря мґр. Я. Масляка і п-у М. Мазурчук. До мандатної і резолюційної комісій обрані: В. Матіяш, інж. М. Строкон, Яр. Хицяк.
З’їзд вітали: Владика Іван, парох Сіднею — о. Митр. І. Шевців, від Шк. Ради НПВ — мґр. Даниляк, від Ст. Пласту — В. Матіяш, від кооп. «Карпати» — І. Ільків, від СУ НПВ — п-і Ільків, від братства Сідней —М. Хіцяк, від Сестрицтва — п-і Ю. Сенькович; П. Гупало — від Братства Брізбен, Мисак — від Братства Аделяйда, п-і С. Ваврик — від Сестрицтво Вудвіл, С. Лехмінка — від Братства Волонґонґ, А. Потічко — від Братства Перт, Ю. Венгльовський — від Братства Мельборн, вид-тва «Просвіта» та ред. «Церква і життя».
Писемні привіти прислали: СУОА, ОУГ НПВ, Т-во «Відродження», Молод. Катедр. хор з Мельборну і братство з Канберри.
Мандатна комісія проголосила, що в нарадах З’їзду беруть участь 23 делегати з Перту, Брізбену, Сіднею, Волонґонґу, Ньюкастелю, Аделяйди і Мельборну. Делегати затвердили порядок нарад З’їзду та вирішили вислати привітальну телеграму Блаж. Патріярхові з заявою синівської відданости і подякою за його провід.
Протокол з попереднього З’їзду, який відбувся в днях 25-26 грудня 1977 p., прочитала п-і Н. Кармазин. Протокол, ядерний і докладний (рідкість у нашій дійсності) — З’їзд затвердив без змін. Відтак слідували звіти членів президії про діяльність ОУКОА.
Д-р Б. Томашек, голова ОУКОА, накреслив загальний образ праці президії, яка йшла по лінії посилення змагань за завершення нашої Церкви патріярхатом, створення єпархії в Австралії, підготовки до святкувань 1000-ліття хрещення Руси-України та напряму праці поодиноких клітин.
Президія присвячувала також багато уваги зв’язку зі своїми клітинами. Постійним зв’язковим був квартальник ОУКОА (сім чисел впродовж каденції). Свій звіт закінчив голова подякою всесв. о. митр. І. Шевцеву за всю поміч, членам президії за співпрацю, а зокрема п-і Н.Кармазин за солідну секретарську працю (II років секретарювання в ОУКОА).
З черги звітувала секретар: відбуто 12 засідань, вислано 50 листів та 7 обіжників. На підставі звітів поодиноких клітин ОУКОА — секретар подала також короткий організаційний звіт. ОУКОА охоплює тепер 20 Братств і 16 Сестрицтв, які ведуть постійну працю, згідно із своїми статутами та є в постійному контакті з централею.
Фінансовий звіт подав інж. М. Строкон. Зі звіту видно, що організації-члени виконали свої фінансові зобов’язання супроти Централі, хоч вони не були і напевно не будуть фундаментом праці Централі.
Маестро В. Матіяш дав короткий звіт з поїздки до Лондону на З’їзд мирян, як делегат ОУКОА та до Риму на концерт в честь Блаж. Патріярха в 1979 р.
Звіти були короткі, змістовні й повністю насвітлювали працю Централі, якій вдалося остаточно перебороти кризу 1975-76 років.
Після звітів президії ОУКОА звітували ще коротко голови Братств і Сестрицтв — все це дало повний образ праці світського апостоляту мирян Помісної УКЦеркви в Австралії з його успіхами і проблемами не тільки в ділянці церковно-релігійній, але взагалі в українському житті нашого поселення.
Зі звітів було видно, що Централя і поодинокі її клітини у своїй діяльності дотримуються стисло великого гасла Блаж. Патріярха «За єдність Церкви і Народу» та стоять на правильному шляху розвитку Українських Католицьких Організацій, що їх головним завданням було й є — оживлення та розвиток релігійного життя спільноти під крилом своєї Помісної Церкви й співпраця із суспільно-громадськими організаціями, зокрема українським шкільництвом та молодечими організаціями.
Після речевої дискусії контрольна комісія (голова В. Матіяш) уділила абсолюторію уступаючій Управі з признанням, що прийнято одноголосно.
На пропозицію делегатів з Мельборну З’їзд вибрав одноголосно нову Раду ОУКОА в складі: голова — В. Матіяш, заступники — Яр. Хіцяк, Ю. Венгльовський, секретар — Н.Кармазин, фінансовий референт — інж. Яр. Оришкевич. Контр. Комісія: д-р Б. Томашек, інж. М. Строкон, п-і Ю. Сенькович.
Членами Ради ОУКОА є голови всіх Організацій (членів ОУКОА).
Беручи до уваги інфляцію, З’їзд вирішив1 збільшити членську вкладку до ОУКОА на 50 відсотків, даючи цим можливість розвивати успішніше його працю.
Другий день З’їзду мав характер студійно-програмовий, який почато св. Літургією о год. 8 ранку.
Цю частину З’їзду розпочав Преосв. Владика доповіддю про стан УКЦеркви, останній Синод Владик у Римі, ролю мирян в житті Церкви, 1000-ліття християнства в Україні, пляни і проекти святкувань.
Другу доповідь на тему «Молодь — майбутнє нашої Церкви», мав Всесв. о. Мітрат І. Шевців. Доповідь про священичі покликання мав д-р Б. Томашек, В. Матіяш говорив про значення церковного співу в українському обряді. Доповідь про апостолят християнської преси, лучника Церкви з мирянами мав Ю. Венгльовський.
Після кожної доповіді була дискусія, запити і пояснення до заторкнених питань.
В дискусії бралось до уваги пильні справи і проблеми нашої Церкви та становище до них мирян, духовенства і владик. Звернено також особливу увагу на відсутніть українського екуменізму на еміграції, хоч він, на базі християнській існує і розвивається в Україні, а його речниками є нескорені борці за Божі й національні права українського народу.
Бажанням присутніх було, щоб доповіді були опубліковані для широких кіл мирян УКЦеркви на сторінках «Церкви і Життя».
Доповіді й дискусія були доказом зрозуміння ролі мирян в житті помісної Церкви, фундаменту релігійного і національного життя українців в діяспорі.
Після вичерпання всіх точок закрито З’їзд молитвою «Достойно є».
З’їзд ствердив конечність зосередження всіх наших духових сил для закріплення невідступного ідеалу — Бог і Україна. Вірності й праці для цього ідеалу повинні посвятитися всі прошарки нашої суспільности.
* Передруковано з українського тижневика «Церковне життя», що виходить в Мельборні-Австралія
