Друзі!
В останній час агітатори Москви проводять «акцію» в ділянці пропаганди серед населення про нібито ворожість китайського народу супроти СССР; влада заявляє, мовляв, Китай готується до війни з СССР, мовляв, Китай заключив тайний договір зі ЗСА і т.д.
Дійшло до того, що росіяни почали «вербувати» майбутніх добровольців по тюрмах і таборах серед «зеків» (в’язнів — примітка «Вістей з Риму») — при чому вихваляється армією із карних батальйонів Рокосовського, явно впроваджуючи в блуд довірливих людей. Поперше, сам маршал Рокосовський був ув’язненим, подруге це те, що такої армії не було ніколи, а була всього одна дивізія — ч.93 і окремі карні батальйони: Москва боялася зосереджувати більше число «зеків» (в’язнів — примітка «Вістей з Риму») в одному місці. Україна є колонією Москви, ми позбавлені всього того, що мають вільні нації. Оце вже впродовж 60-ти років українські національні сили ведуть вперту боротьбу з найстрашнішим окупантом — московським соцімперіялізмом. Після здушення останнього збройного повстання під керівництвом Головної Визвольної Ради України, ми були репресовані з особливою жорстокістю і ненавистю; а тепер росіяни, очевидно забувши недавні події, ведуть пропаганду серед українців проти КНР (Китайської Народньої Республіки — примітка «Вістей з Риму»), Що це: забудькуватість чи безоглядна нахабність і розрахунок, що ми забули про долю своїх рідних і близьких, які загинули в нерівних боях у лавах УПА з московським наїзником?
Україна з Китаєм не межує, Китай Україні ніколи не загрожував, український письменник — сліпець Василь Ярошенко був і клясиком китайської літератури — він був замучений сталіністами в концтаборі, а його літературна спадщина була сконфіскована і спалена. За мого побуту, коли я проживав у Києві, де вчилися китайські студенти, ми мали зв’язки з цими студентами, за що були репресовані владою, а це йшов 62-й рік… Українці ніколи не піднімуть зброї проти Китаю, його народу, проти тих, хто ніколи нічого поганого українцям не вчинив. Зруйнувавши давню імперську машину, ніби-комуністи Москви тим самим відреклися імперської політики царської Росії; а тоді чому ж Москва не віддала КНР її споконвічних земель? Чому не виявила ділом братерства і солідарности з поневоленими народами? Сьогодні український національний рух під керівництвом Українського Національного Фронту провадить велику працю для створення незалежної Української держави; це в основному рух з-поміж католиків — ми пам’ятаємо, що і в Китаї є брати по вірі, тому жодна дезінформація не перешкодить нам ставитися до КНР як до приятеля. Бажаючи заколотити симпатії українців до КНР, московський окупант іде на все; отак у низці розмов особисто зі мною та з іншими лідерами католицького руху (наша Церква знаходиться у підпіллі), влада неоднократно заявляла, мовляв, в Китаї всі католики в тюрмах і в таборах, основна маса розстріляна, а якщо китайці прийдуть сюди (себто на Україну), тоді і всіх нас жде доля китайських католиків… Ці і подібні заяви сіють дезінформацію серед населення, людей лякають неіснуючою небезпекою, а власне найстрашнішою небезпекою є те, що нам грозить знищення як нації з рук Москви, а не від далекого Китаю. У програмі УНФ (Українського Національного Фронту — примітка «Вістей з Риму») стоїть ясна і недвозначна точка: «Всі, власне чужі території, насильно окуповані Москвою, будуть повернені їх справжнім власникам, — всі народи, що заселюють велетенську імперію, повинні бути вільні!» Нам було дуже прикро, що Найсвятіший Отець Апостольського Престолу в Римі не був допущений у КНР, — це лише на руку Москві, яка використовує всякі роздори на свою користь. Для мене було б великим щастям, якщо б я мав змогу відвідати КНР, зустрітися з китайськими католиками, помолитися разом за Ваш і наш народи, за вічну дружбу поміж Україною і Великим Китаєм.
Голова Центрального Комітету Українських Католиків
Йосип Тереля,
Україна, Закарпатська обл., Іршавський р-н,
с. Довге, вул. 1-го травня, 9