Чергова нарада Ради Центрального Патріярхального Комітету у Великій Британії відбулась 25 лютого 1978 р. у пополудневих годинах, в якій взяло участь 19 членів на всіх 25. Широка програма не давала можливості розвинути дискусії над поодинокими справами. Багато проблем треба було вирішувати телеграфічним стилем, незалежно від того, що поставали деякі розбіжні думки. Під час нарад заслухано та прийнято звіти поодиноких діловодів, проект зміни статуту для предложення на наради Загальних Зборів, намічено реченець і програму Загальних Зборів, звіт з набуття дому для УКУ та реєстрації трастистів Св. Софії в Лондоні, обговорення останніх подій на терені Великої Британії, обговорення звіту з поїздки до Риму на день уродин Блаженнішого Патріярха та відбутих там же нарад мирянських організацій і плян праці на майбутнє, а зокрема на найближчий час.
Праця Президії Центрального Патріярхального Комітету в останньому часі була дещо послаблена, бо вся увага була присвячена для підготовки прощі до Риму у місяці вересні та справі набуття й забезпечення дому Українського Католицького Університету. Це було також причиною, що акція інформації була сильно послаблена. На патріярший фонд досі зібрано 82 000 фунтів. Гроші передано до диспозиції Св. Софії. В касі Комітету остаються ще постійно напливаючі пожертви від місцевих клітин.
Одобрено проект зміни статуту Центрального Патріярхального Комітету та Місцевих Патріярхальних Комітетів в тому дусі, що дотепер у склад Комітетів входили делегати від організацій, а в майбутньому членство буде також індивідуальне.
Закуплено дім за 305 000 ф. при дуже сильній конкуренції. Дім в доброму мешкальному стані і частинно умебльований. Як тільки будуть полагоджені всі формальності — розпічнуться запляновані праці.
Широко обговорено жалюгідні події у Ґлостері, Лестері та спробу щось подібного довести у Ковентрі. Із насвітлення вийшло, що всі ці події були пляновані і спровоковані о. Вівчаруком у Ґлостері а о. Макгреґаром у Лестері, де він брудною лайкою називав виховницю школи українознавства, маму малих дітей в приявності багатьох людей.
Стверджено, що атмосферу нервозности викликали енунціяції скрайно ворожі нам та зміряючі до постепенної ліквідації нашої Церкви зі сторони ватиканських чинників. В тому аспекті й моральна відповідальність паде на ті чинники та на всіх тих, що виконують їх волю зі шкодою для нашої Церкви.
Щоби допомогти Президії у своєчасній реакції на всякі ворожі затії, покликано до життя Редакційну Комісію, зложену із представників Центрального Патріярхального Комітету, Лондонського Місцевого Патріярхального Комітету, Св. Софії та УКУ.
Рішено заапелювати до місцевих клітин, щоби пішли якнайдалі на руку о. крил. Матичакові організувати йому, зокрема поміч в транспорті, бо він прямо паде з утоми. А до Блаженнішого вислати апель про приділення когось до помочі в обслузі вірних.
Одобрено прохання деяких осередків щоби набувати церковні приміщення тому, що єпископська постава унеможливлює вірним брати участь у Богослужбах священиків, які до нашого Патріярха ставляться вороже та які свідомо розбивають єдність нашої Церкви.
Обговорено очорнюючі заяви єпископа Горняка так у пресі як й в телевізії й стверджено, що єпископ УКЦ про своїх вірних й Церкву та її проблеми висловився в такій формі та з такою ненавистю, що поставив себе в позицію шкідливу для нашої Церкви.
Обговорено ширше телевізійну програму АТВ «Кредо» в якій порушено наш церковний конфлікт. Тому, що цензура виелімінувала всі засадничої натури вияснення болючих справ, поставлено заапелювати до дирекції, щоби уможливити ширшу виміну думок про порушену тему. В загальному стверджено, що заява єпископа перед престолом катедри, навіяна неправдою та, ненавистю до частини своїх вірних в очах пересічного англійця і дискредитує згори особу єпископа. Єпископ є людиною автократичною, несовісною, яка виповіла безпощадну війну людям, які здобули собі в цій країні своєю працею, організованістю та особистою поведінкою признання та респект.
Наради закрито в 9 год. вечора, вичерпавши, хоч побіжно але вповні намічену програму. Гарячі дискусії, відмінні думки до поодиноких справ в обличчі грізної ситуації були темперовані самими дискутантами й всі рішення принимались узгіднено.
