Перша українська колонія в Канаді утворилася на землях найродючіших, там, де також росте калина, біля центрального міста провінції Альберта Едмонтона. Донині це місто є одним з тих, у якому жителі – українці з походження становлять більше десяти відсотків. Саме тут, на північний схід від Едмонтона, є найбільший у світі екологічний музей «Калиновий край» (Kalyna Country), площа якого двадцять тисяч квадратних кілометрів. І хоча на цій території представлена не лише українська культура, та все ж вона домінує. В «Калиновому краю» діє скансен (музей просто неба) «Село українсько-канадської культурної спадщини».
Тут же, в провінції Альберта, є місто Веґревіль, де можна побачити найбільшу в світі писанку, а також місто Колд-Лейк, в околицях якого зведено аж сорок вісім християнських храмів переважно українських.
На південь від Едмонтона розкинулося друге за величиною місто провінції Альберта – Калгарі, в якому понад вісімдесят тисяч етнічних українців.
Історія організованого релігійного життя на цих теренах розпочалася з того, що в 1904 році єромонах Созонт Дидик, ЧСВВ, ініціював першу в Едмонтоні парафію для українських мігрантів. А тепер Едмонтонська єпархія налічує понад вісім десятків парафій і тридцять тисяч вірних.
Межі Едмонтонської єпархії збігаються з межами провінції Альберта, але раніше, до 1951 року, Альберта разом із іншими західними провінціями утворювала Апостольський екзархат Західної Канади. В 1951 році був створений Едмонтонський екзархат, який папа 3 листопада 1957 року підніс до рангу єпархії, а згодом, у 1974-ому, з її до-теперішніх меж виокремили Нью-Вестмінстерську єпархію.
Першим єпархом тут був владика Ніл Саварин (1956-1986 рр.), а зараз єпархію очолює преосвященний Давид Мотюк, якого ми попросили розповісти про особливості Едмонтонської єпархії.
«Упродовж 1962-1965 років Другий Ватиканський Собор став форумом мудрості єпископів усього світу, які міркували над оновленням місії Церкви. На мій погляд, одним із найважливіших напрацювань Собору є те, що священнослужителів відтоді сприймають як співпрацівників єпископів у здійсненні місії Христа – «зробити учнями всі народи, хрес- тячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа» (Мт 28,19).
Папа Бенедикт XVI пішов на крок далі, сказавши, що священики є не лише співробітниками у єпископському служінні, тобто в них є частка в єпископському служінні, але вони також співвідповідальні за те, щоби навчити, освячувати і пасти стадо Христове.
Вважаю, те, що Другий Ватикан- ський Собор і Папа Бенедикт XVI говорили про священиків, рівною мірою може бути застосоване до мирян. Іншими словами, миряни (І духовенство, богопосвячені особи, чернецтво) також є співвідповідальними за місію Церкви. Бути співвідповідальними означає те, що ми зобов’язані робити щось конкретне, а не сидіти, як глядачі, дозволяючи іншим виконувати важку роботу. Відповідно до цього моє хрещення і приналежність до Церкви ставить на мені печать Його учнівства, яка зобов’язує мене до відповіді через активне передання віри своїм дітям, сусідам як теж незнайомим людям.
Цей зсув у мисленні був серйозним поворотним моментом у моєму єпископському служінні і в житті Едмонтонської єпархії загалом, став стимулом для створення однієї з найважливіших інституцій єпархії – Єпархіальної душпастирської ради. Вона подібна до парафіяльних пастирських рад, але обслуговує усю єпархію, залучає її життєві сили до планування апостольства і місії Церкви.
Об’єднуючи духовенство, богопосвячених осіб, особливо мирян, ця рада в межах Едмонтонської єпархії ставить перед собою завдання вивчення проблеми пастирської роботи і пропонує практичні рішення, завдяки яким вірні можуть повніше втілювати Євангеліє у своє життя.
В травні 2012 року рада підготувала 25-літній Пастирський план нової євангелізації. Документ, що має назву «Євангелізація: нове відродження – зустріч з особою Христа», є основою довгострокового майбутнього пастирського планування та програмування на теренах Едмонтонської єпархії щодо проповіді Слова Божого, катехизації, літургії, молитви і служіння ближньому. Рада й далі реалізовує цей пастирський план за допомоги різних програм та проектів.
«Будувати, спираючись на минуле, планувати задля майбутнього» – ось гасло для вірних Едмонтонської єпархії, дари і таланти яких ми залучаємо для творення Церкви сьогодні і завтра».
