У багатьох європейських духовних семинаріях, у яких виховуються й навчаються кандидати на священиків, відчувається великий брак потрібних професорів і викладачів. У деяких семинаріях, якщо б не вчили далі емеритовані вже професори, то не було б ким обсадити поодиноких професур, бо бракує молодого професорського доросту. Брак професорських зацікавлень посеред духовних спричинений головно браком кандидатів на священиків.
У доповіді п. Зенон Круцько підкреслив, що опертя патріярхального руху в Канаді на громадських організаціях не оправдали себе вповні, бо організації мають свої окремі завдання. Тому, в майбутньому, треба постепенно переставлятися на широку базу мирян. Він також ствердив, що у змагу за помісність і патріярхат треба спільної дії ієрархії, священників і мирян. Якщо єпископи порушують закони Рідної Церкви, то тоді миряни повинні виявити спротив і примінити до них холодне відношення, щоб вони якслід відчули невдоволення і недовір’я мирян.
Доповідач закликав до скорого з’їзду патріярхальних з’єднань, щоб остаточно оформити Світове Об’єднання за Єдність Церкви і Народу.
В панельній дискусії підтверджено думки доповіді. Панелісти з Канади вжили чемностевих зворотів в сторону єпископів, але рівночасно і осудили їх за те, що вони прийняли і висвятили наказних кандидатів Ватикану.
В неділю, 13-го жовтня, учасники вислухали Службу Божу, під час якої кир Ніль виголосив проповідь із прихильними зворотами в сторону патріярхальної справи. Проповідь, в скороченні, була повторена опісля підчас панелю. Це спонукало панеліста ред. Василя Пасічняка звернутися до присутнього на панелі кир Ніля. Ред. Пасічняк сказав, що проповідь всі радо привітали б як конструктивну, якщо б вона кінчалась заявою, що кир Ніль і канадські єпископи відкидають т. зв. територіяльний принцип відносно церковної влади Блаженнішого Патріярха Йосипа, а натомість визнають Блаженнішого своїм зверхником і зверхником УПКЦеркви у цілому світі. Та, покищо, концепція розвалювання Церкви знутра дальше триває.
О. мітрат В. Кушнір висловив критику мирянського руху за його роз’єднання. Йому відповів д-р М. Навроцький порадою, щоб духовні перше об’єдналися в своїй становій організації, а щойно тоді зможуть дораджувати мирянам.
Виступи в панелі і докір єпископам були рішучі, але щирі, овіяні журбою за майбутнє Церкви. Єпископ кир Ніль з увагою слідив за «розумними і емоційними» думками бесідників і в свому слові висловив вдоволення, бо він «збагатився тими думками, висловленими на користь Церкви». Він сказав , що «єпископи знайшлися між молотом і ковалом».
На нашу думку, до такої ситуації в майбутньому не мусить доходити. Але єпископи мусять тямити, що цей молот, який вдаряє по ковалі української Церкви, підсуває Ватиканові Москва, щоб кувати знаряддя на знищення Церкви і на шкоду Народові.
Хай єпископи вважають і усвідомлять собі, що вони можуть стати цим знаряддям.
За підготовку і переведення Основуючих Зборів Українського Світового Об’єднання за Єдність Церкви і Народу відповідає організаційний комітет в складі: проф. д-р Петро Зелений — голова і члени — д-р Володимир Пушкар, д-р Мирослав Навроцький, д-р Михайло Марунчак і ред. Михайло Панасюк.
Треба вірити, що комісія сповнить своє завдання і ніхто та ніщо не зможе перешкодити в оснуванні Об’єднання.
Право рішаючого голосу на Основуючих Зборах Українського Світового Об’єднання за єдність Церкви і Народу (УСО) — (згідно з домовленням) будуть мати лише уповноважнені представники Крайових Патріярхальних З’єднань — лише один голос від даного з’єднання.
