Як уже повідомлялось у пресі, в результаті обміну посланнями між патріархом московським і всія Русі Пименом і папою Римським Іоанном Павлом 11 12-17 січня ц.р. у Москві відбулись переговори між представниками цих церков, на яких обговорено проблему католиків східного обряду на Західній Україні і ситуацію, яка виникла в їх взаємовідносинах з православними віруючими. Делегацію Руської православної церкви очолював митрополит Київський і Галицький, патріарший екзарх всія України Філарет, делегацію Римсько-Католицької Церкви — почесний президент Папської Ради по сприянню християнській єдності кардинал Іоанн Віллебрандс.
Занепокоєні ситуацією, що склалася, члени делегацій запросили до Москви представників общин католиків східного обряду і православних.
Досягнуто домовленостей про шляхи зрегулювання конфліктів, що виникли останнім часом у зв’язку із спробами груп греко-католиків самовільно захопити культові споруди, якими користується православна церква.
За підсумками зустрічі представники Руської православної і Римо-Католицької церков прийняли комюніке. У ньому відзначається, що обидві делегації грунтовно обговорили становище православних і католиків східного обряду на Західній Україні і перспективи нормалізації їх взаємовідносин.
Обидві делегації висловили своє задоволення процесом нормалізації церковного життя в Радянському Союзі, в тому числі католиків східного обряду на Західній Україні, після періоду порушення законності, від чого страждали всі віруючі. Члени делегацій переконані, що православні і католики повинні сприяти зусиллям радянського суспільства в побудові справді правової держави, де всі громадяни можуть вільно виявляти свої релігійні переконання.
Це стосується як католиків східного обряду на Західній Україні, які повинні мати право утворювати церковні структури в рамках Римсько-Католицької Церкви, такі православних, віруючих, які входять до складу Українського Екзархату.
Очевидно, що розв’язання проблем взаємовідносин між католиками східного обряду і православними на Західній Україні повинно здійснюватися в дусі діалогу між церквами.
Висловлюючи свою стурбованість ситуацією на Західній Україні, представники обох Церков констатували той факт, що проблеми міжцерковних відносин у цьому регіоні виникають не на релігійному грунті, і твердо заявили, що ворожнеча і насильство несумісні з християнським духом.
Делегації виробили рекомендації щодо нормалізації відносин між віруючими, які наводяться нижче в повному обсязі:
«1. Підтверджуючи відданість своїх Церков принципам релігійної свободи, визнаючи, що в умовах правової держави ці принципи повинні реалізовуватись на основі закону рівно по відношенню до всіх без будь-якої дискримінації, обидві сторони вважають необхідним якнайшвидшу нормалізацію становища католиків східного обряду на Західній Україні.
- Ця нормалізація повинна почати нову сторінку в історії відносин між католиками і православними в цьому регіоні, протистояння і взаємна несправедливість у минулому повинні бути подолані в дусі широкого прощення та примирення і поступитись місцем співробітництву і спільному свідченню про Ісуса Христа, благовістити Якого покликана Церква.
- Ця нормалізація, здійснювана в контексті загальних демократичних перетворень у країні, повинна гарантувати католикам східного обряду визнане за всіма право на релігійну діяльність відповідно до Конституції СРСР.
Разом з тим реалізація цього права не повинна здійснюватись без урахування прав і законних інтересів православних та інших релігійних груп.
Ми вважаємо, що християни в СРСР повинні внести свій вклад у загальні зусилля, спрямовані на створення правової держави.
- У цьому зв’язку надзвичайно важливо уникати всіляких незаконних дій, тим більше тих, які супроводяться насильством. Такі незаконні дії, не сумісні з християнським духом, повинні бути засуджені і більше того, вони є перешкодою для реєстрації приходів католиків східного обряду.
- Разом з тим обидві сторони вважають, що католицькі общини східного обряду в рамках існуючих законів мають право і можливість бути зареєстрованими в установленому законом порядку.
- Зареєстровані таким чином католицькі общини, нарівні з общинами інших конфесій, мають право одержати від держави в безплатне і безстрокове користування культові будинки, а також споруджувати нові храми, орендувати чи придбати у власність нерухомість.
- Констатуючи той факт, що в ряді випадків парафіяльні общини розділились і кожна з груп — як православна, так і католицька — однаково претендують на виняткове використання храму, ми закликаємо обидві частини долати взаємні претензії на основі закону, без ворожнечі, заради досягнення братерської згоди, при поважанні вільного вибору людей, без будь-якого тиску.
- Для розв’язання практичних питань, що виникають в процесі нормалізації відносин між православними і католиками східного обряду, із загальної згоди було висловлено думку про необхідність утворення спільної комісії з участю представників Св. Престолу, Московського патріархату, а також православних і католиків з Західної України. Кожна складова частина комісії повинна мати по одному чи максимум по два представники. Ця комісія у своїй діяльності повинна виходити з цієї угоди і розв’язувати спірні питання, керуючись духом християнської любові і братерського співробітництва. Терміново необхідно врегулювати становище в храмах, зайнятих католиками східного обряду без згоди цих общин.
- Община католиків східного обряду на Західній Україні виникла 400 років тому як спроба подолати поділ між Православною і Католицькою Церквами. Ця спроба не привела до бажаної мети. Протягом століть зберігались поділи, які були джерелом конфліктів і страждань як для православних, так і для католиків.
Залишаючись вірними заповіді Христа: «Та всі єдині будуть» — і прагнучи здійснити цю заповідь у своїх відносинах, обидві Церкви стали на новий шлях діалогу, глибоко переконані в тому, що не метод унії, який використовувався в минулому, а діалог допоможе їм спільно розв’язати проблеми, що служать причиною їх поділу. Такий діалог став можливим завдяки новим підходам до питання християнської єдності, які були визначені Другим Ватиканським Собором і рядом Всеправославних нарад.
Східні католицькі Церкви, що утворилися в результаті унії минулих століть, будучи частиною Католицької Церкви, керуються щодо православних принципами Другого Ватиканського Собору , що відкриває для них можливість бути конструктивним елементом у православно-католицьких відносинах.
Обидві сторони твердо переконані, що ці відносини сьогодні, як і в майбутньому, повинні бути вільними від усякого наміру прозелітизму і від взаємної підозри, бо тільки в атмосфері довір’я і співробітництва обидві Церкви можуть успішно просуватися по шляху діалогу.
Продовжуючи і розвиваючи зусилля в напрямі до єдності, слід піддати обговоренню питання про організацію ієрархічної структури католиків східного обряду в Західній Україні, з тим, щоб не створювалось враження, що одна ієрархія протиставляється іншій і щоб спільно постаратися виконати взаємні зобов’язання, що випливають з богословського діалогу між нашими церквами і з нового типу братерських відносин, що склалися між нами».
Досягнуті на переговорах домовленості між делегаціями Руської православної і Римсько-католицької церков були схвалені папою Іоанном Павлом II 25 січня 1990 року і на архієрейському соборі Руської православної церкви, який відбувся 30-31 січня в Свято-Даниловому монастирі.
Собор, крім того, розглянув Положення про екзархати Московського патріархату. Згідно з цим документом Єпархії, приходи і монастирі на території Української РСР канонічно складатимуть Український екзархат Московського патріархату і офіційно називатимуться Українською православною церквою. В межах екзархатів найвища законодавча, виконавча і судова влада належатиме синоду екзархату.
Розцінюючи представлене положення про екзархати, значну самостійність Української православної церкви, як своєчасний і продиктований пастирською занепокоєністю захід, архієрейський собор висловив надію, що він послужить задоволенню національних сподівань православних віруючих на Україні. Широкі права Української православної церкви дадуть віруючим можливість самостійно будувати церковне життя відповідно до своїх церковно-національних традицій і сприятимуть розвитку духовного потенціалу цієї церкви.
(РАТАУ) (Збережено правопис оригіналу)
* За «Радянською Україною», 4 лютого 1990 р.
