Українська громада в Лімбуржчині (Бельгія), що начисляє сьогодні понад 700 осіб, з благословенням Патріярха Йосифа та моральною підтримкою Владики Михайла Гринчишина розгорнула збіркову акцію, щоб закупити відповідні приміщення для релігійно-харитативного і культурного осередку, щоб заспокоїти духово-культурні потреби української громади шахтарів. Для українців, що поселились в Лімбуржчині, завербовані бельгійськими агентами з таборів переселенців в Німеччині в 1946-1947 pp., закуп своєї церковці та духово-культурного центру, який обслуговував би потреби українських католицьких шахтарів, став в останніх роках пекуче актуальним і набрав вагомого значення для дальшого існування української католицької спільноти. Хоч в 50-их і 60-их роках багато тисяч українців виїхали шукати кращої долі в заморські країни, переважно в Північну Америку, то все таки в Бельгії ще у восьми місцевостях відправляється Свята Літургія для українців-католиків. Обслуга цих парафій складається з шістьох священиків та одного диякона — під проводом отця мітрата і декана Івана Кота. Останні два роки українці-католики Лімбуржчини підпадають під юрисдикцію владики Михайла Гринчишина з Парижу, який цю відповідальність перебрав від Владики Марусина, а ще перед тим від Владики Івана Бучка, особливо шанованого і любленого українськими шахтарями. Владику Івана Бучка та свого довголітнього пароха о. Антона Рижака згадують українці з Лімбуржчини з великою пошаною.
Розглянувши свої духові й культурні потреби, українці Лімбуржчини заснували Товариство св. Софії, що його очолив місцевий парох, який заступив отця А. Рижака,— о. Отто Гооваартс, який повністю посвячує свій труд і час для реалізації задуму українського харитативно-релігійного і культурного осередку. З благословенням Патріярха Йосифа українські шахтарі приступили для виконання проекту, що його бюджет перевищить суму 200,000 американських долярів.
Товариство св. Софія закупило не вживаний більше готель «Термінус» та заплянувала основну його переробку, добудування вежі з вставленням двох бань (більшої і меншої), що надасть особливого характеру будові. Перероблена будова служитиме місцем святочних відправ, бо міститиме церковцю — 20 м. х 10 м., — місце осідку пароха, буде місцем притулку для самітних і потребуючих українських шахтарів та матиме приміщення для відбуття культурних імпрез. В цілому — чотири поверхи модерних приміщень будуть до диспозиції української громади в Лімбуржчині.
Товариство св. Софія, як неприбуткова організація, служитиме засобом, щоб українські шахтарі-католики та нові покоління, які виростають в інших умовах у Бельгії, мали нагоду почуватися одною цілістю та спільно шукати за корінням своєї української духовости.
Метою Товариства св. Софія є відкрити доступ місцевому фляманомовному населенню до українського релігійно-харитативного і культурного осередку, щоб вони також могли запізнатися з красою нашого українсько-візантійського обряду.
Постання такого релігійного і культурного центру буде цінним вкладом української організованої спільноти в скарбницю українського духового життя, запорукою його дальшого розквіту та служіння потребам української спільноти.
Для українців у широкому світі, що розуміють потребу збереження власної духової ідентичности і що хочуть допомогти українським шахтарям набути свій релігійно-культурний осідок, подаємо наступну адресу, на яку можна висилати пожертви:
V.Z.W.D. — O.G.C.C.C.H. Sophia Binnelaan 15, 3600 Genk, Belgium
