Православна церква в Польщі, або точніше — Польська автокефальна православна церква, подібно як і Православна церква в Чехословаччині, своєю структурою митрополія, а не патріярхія. У складі митрополії чотири єпархії: Варшавська (архиєпископ Василь, митрополит Варшави і всієї Польщі), Бялостоцько-Ґданська (єпископ Никанор Нєслуховскі), Лодзько-Познаньська (архиєпископ Єжи Корестінов) і Вроцлавсько-Щецінська (єпископ Алексей Ярощук). Польська православна церква постійно росте. Статистичні дані цієї митрополії показують, що в 1974 році було 450 тисяч вірних і 215 священиків; 1976 року 460 тисяч вірних, а 1978 року 580 тисяч вірних і 286 священиків. Православних церков і каплиць у Польщі 330, а парафій — 233.
Попри всі ці докладні дані ця Православна церква своєрідна загадка з огляду на свій національний склад. Вона офіційно Польська Православна Церква, але в тій церкві поляків нема, або дуже мало. Хто властиво вірні цієї Церкви? Є таке враження, велика більшість її членів — українці, в меншій частині росіяни (автор призабув ще білорусинів — прим. ред.). Останніми роками у виданнях цієї Церкви завважується постійне зменшення української мови, російська тримається однієї міри, а польська зростає. Можна сказати, що ця Церква систематично польонізується — старається бути тією Церквою, яка називається польською! Це якраз наслідки обмеження Церкви до однієї адміністративної території, на якій живуть люди й члени церковної спільноти іншої національної ідентичности. Погляд на шематизм Польської Православної Церкви переконливо говорить, що прізвища священиків типово українські і немає жодного сумніву, що вони могли бути польського чи російського походження. Ким іншим можуть бути за своїм походженням, як не українцями, люди, які звуться: Остапчук, Мельничук, Михальчук, Драб’юк, Романчук, Жук, Грицуняк і т. п.
В Польщі існують два православні манастирі — чоловічий і жіночий. У Варшаві розвиває свою діяльність православна духовна семінарія, а при Християнській Педагогічній Академії існує православна секція.
Видавнича діяльність Польської Православної Церкви не багата, але досить якісна. Офіціоз варшавської митрополії, що виходить польською мовою, називається «Вядомосці польскеґо Автокефальнеґо Косцьола Православнеґо». Це об’ємистий журнал малого формату, попри урядові акти, різні статути та подібні тексти, містить і теологічні праці та розвідки. В останній час все більше й більше він присвячує увагу теологічним темам і є один з кращих православних богословських журналів. Російською мовою видається місячник «Церковний Вістник». Це журнал для вірних, але вірних кращої духовної формації. У цьому також нахил до теологічних статтей, хоча популярних, приступних і не надто довгих, Українськомовної періодичної православної публікації в Польщі немає. Про неї можна говорити лише з позицій церковного календаря.
Колись, ще лиш два роки тому, в Польщі, видавали найкращі українські календарі: народний і церковно-православний. Православний календар зазнав своїх якісних вершин, коли його редаґував Сивенький. Тепер там виходить календар трьома мовами. Ось, який був православний календар в Польщі, що його видано на 1979-ий рік.
Рецензований календар начисляє 260 сторінок. Перших 18 сторінок присвячено загальному церковному уставу на 1979 рік. Ця частина писана російською мовою. Від 19 до 44 стор. короткий типик на 1979 рік по-польськи. На 45 стор. курйоз — відома українська коляда «Нова радість стала»…, але — по-російськи! Типик на 1979-ий і перші два місяці 1980 року, тим разом по-російськи, вміщено від 46 до 112 сторони. На 112 стор. знову українська коляда («Во Вифлеємі весела новина») і знову по-російськи! Українськомовний варіянт того ж самого типіку займає частину від 112 до 152 сторони календаря. Після того «Богослужебні вказівки на 1979 рік» по-російськи (153-165 стор), молитви й акафісти російською й церковнослов’янською мовами (165192 стор.). Дальше абетковий список святих по-російськи (192-236) і під кінець шематизм варшавської православної митрополії по-польськи. І це все.
* Передруковуємо без коментарів з «Око», Монтреаль, 15 травня 1980.
