Із доповіді проф. д-ра Василя Маркуся у Вінніпезі
Д-р Василь Маркусь професор політичних наук на Лойольському католицькому університеті в Чікаґо, повертаючись із конференції славістів у Саскатуні, на запрошення президії Крайової Ради Українських Організацій за Патріярхат УКЦ, виголосив доповідь про положення й долю української Церкви в Україні й наші церковні справи в діяспорі.
Хоч субота, 26 травня, була перевантажена всякими іншими імпрезами, то все ж таки на доповіді, знаного вже в нас прелеґента, що відбулась в парафіяльній залі церкви Пресв. Богородиці при вул. Бойд в якій взяло участь понад 100 осіб, о. парох мітрат Р. Добрянський і його помічник о. Андріїшин.
За твердженням д-ра Маркуся Церква в СССР повністю підпорядкована режимові, московський патріярх Російської Православної Церкви, Пімен, є насправді тільки виконавцем директив уряду й наказів КҐБ. Це урядова Церква. З християнських є ще формально визнана баптистська Церква, провід якої, як і православної, повністю послушний урядовим чинникам. З толерованих сект є м. ін. російська старообрядовців. З нехристиянських є визнані мусульманські церкви в азійських радянських республіках. До заборонених належать, крім великої кількости різних сект, що звичайно є протирежимними, російська «Істінно Православна Церква» — різко протирежимна й українська греко-католицька (уніятська) Церква — жорстоко переслідувана. Це справжня підпільна Церква, офіційно зліквідована, а радше — «возєднана» з рос. православною церквою з київським екзархом для України Філяретом і львівським єп. Юриком.
На особливо толерованому статусі діє римо-католицька Церква в Польщі, Білорусі, Литві, Мадярщині, Чехо-Словаччині й ін. Вона далі підлягає папі римському.
Греко-католицька Церква діє під кількома видами:
В системі православної Церкви — це колишні гр.-кат. священики приписані до «російської» православної Церкви. Там нічого не змінилося крім того, що замість поминати в літургії папу, поминають православного патріярха. Всі Богослуження і обряди залишилися по-старому.
Греко-католицька Церква не підпорядкована, насправді підпільна, спершу жорстоко переслідувана, тепер неофіційно толерована, має 300-350 мандрівних священиків. Біля ЗО священиків є засуджені. Це справді місіонерська Церква.
Греко-католики — суперкатолики. Це ті, що ходять до римо-католицьких церков, переважно інтеліґенція по більших містах; їх мало.
«Тверді» греко-католики, які твердо тримаються давнього греко-католицького обряду й радикально протирежимні під конфесійним оглядом. Їх теж називають «покутниками» — переслідувані режимом.
Поповнення молодими священиками приходить з єдиної в Україні духовної семінарії в Одесі, де переважна більшість питомців галичани, свідомі патріоти, всіх близько 120.
Релігійне пожвавлення почалося, мабуть, ще за ери Хрущова з розбурханістю молодих письменників (т. зв. «шестидесятників») і релігійні настрої зростають з року-в-рік. І цього духового відродження не може здусити, ні припинити жадна атеїстична акція з армією пропаґандистів і хмарою антирелігійної літератури, ані навіть репресії. Теперішній дисидентський рух «за людські й національні права» теж просяклий релігійністю, що в свою чергу посилює релігію.
У нас на закордонному відтинку наші спрямування за визнання греко-католицької Церкви в Україні, і в тому в ім’я людських прав наші заходи у вільному світі посилити цю акцію. Розбудова, єдність, сила й національний твердий фундамент скріплює не тільки нас тут, а й має великий моральний вплив на Україну. Патріярхальний рух, що охопив усі прошарки нашого поселення, не тільки пожвавив нашу релігійність тут а й скріплює національну свідомість і тугість Церкви в Україні та гордість, що їхній Львівський Митрополит став Патріярхом. Вибір на папу польського кардинала Войтилу розгортає нові перспективи. Нашою скоординованою працею будуємо Патріярхат як вивершення нашої Церкви.
Цінні доповнення із власних спостережень, будучи двічі в Україні о. мітр. Добрянського завершили деталями цінну доповідь д-ра Маркуся. Вечером проводив д-р Борислав Білаш.
Зібрання відкрив сот. І. Паньків, голова Т-ва підтримки патріярхату, доповідача представив д-р М. Марунчак — голова Крайової Ради за Патріярхат УКЦ.