Можна сказати, що величавою ювілейною зустріччю на пошану д-ра Романа Осінчука у його 80-річчя розпочато черговий сезон громадської праці в Нью-Йорку. Хоч організатори ювілейної зустрічі не плянували це виняткове відзначення 80-річчя Романа Осінчука на широку скалю, дійсність показалась іншою, і відбутої ювілейної зустрічі не можна було обмежити виключно до метрополії Нью-Йорку — Нью-Джерзі. Тому в заголовку зроблено наголос на українську громаду в загальному, бо у ювілейній зустрічі взяли участь представники з різних місцевостей: Чікаго, Нью-Гейвен, Філядельфія, Боффало, Бріджпорт.
В неділю, 19 вересня 1982 p., в Нью-Йорку, в Українському Народному Домі, у вечірніх годинах, за ініціятивою Українського Патріярхального Т-ва, Діловий Комітет улаштував Ювілейну зустріч з вечерею для видатного українського лікаря, дійсного члена НТШ й УВАН, громадського й політичного та Патріярхального діяча д-ра Романа Осінчука у його 80-річчя. Комітет складався з трьох товариств, до якого входили: від НТШ — д-р Ярослав Падох, від Українського Лікарського Т-ва Північної Америки, Метрополії Нью-Йорк — Нью-Джерзі — д-р Любомир Ворох і Українського Патріярхального Т-ва в Нью-Йорку — Ярослав Клим, Ярослав Пастушенко і Микола Галів. На запрошення Ділового Комітету широко відгукнулись шанувальники д-ра Романа Осінчука: науковці, серед яких можна б назвати патріярха українського наукового світу, голову УВАН проф. д-ра Юрія Шевельова, голову НГШ в Америці д-ра Я. Падоха, проф. В. Ленцика, лікарі, яких репрезентував голова головної управи Українського Лікарського Т-ва на Північну Америку д-р Петро Моцюк з Чікаґо, д-р Степан Ворох та багато більше видатних лікарів. З журналістичного світа можна назвати найбільше видатного, сеньйора журналістів ред. Івана Кедрина-Рудницького, Івана Керницького, а крім цього голову Спілки Українських Журналістів мгра Ольгу Кузьмович. Український Гарвард був заступлений мґром Степаном Хемичем. Релігійне Т-во Св. Софія заступала д-р Романа Навроцька. Серед патріярхальних діячів можна назвати маєстра Йосипа Гірняка, ред. В. Качмара, д-ра В. Пушкаря. З духовних осіб були: о. крилошанин Любомир Мудрий, о. Себастіян Шевчук, ЧСВВ і о. крилошанин Ярослав Шуст. Звичайно, тут не можна всіх назвати, це тільки винятки. Серед учасників було чимало представників установ й організацій, серед яких найбільше був заступлений Союз Українок Америки, який репрезентувала д-р Теодозія Савицька.
Численна фреквенція говорить про те, що д-р Роман Осінчук є широко люблений не тільки серед своїх колег по професії, але у загальному серед української зорганізованої громади, бо він живе не тільки для своєї родини, професії, але також для української спільноти у широкому розумінні. Власне під тим оглядом д-р Роман Осінчук належав до виняткових осіб у нашому українському житті. Його можна назвати громадсько-політичним аристократом. Коли відмітити його особисті цінні прикмети, то можемо з певністю сказати, що д-р Осінчук є рідкісною, шляхетною людиною в нашій громаді.
Звичайно, цінним в нього було і дальше залишилось те, що на протязі свойого багатогранного життя, серед насиченої партійної поляризації й політично-партійної зрізничкованості ювілят зумів задержати своє особисте й незалежне «я» і при цьому завжди приєднувався та морально й матеріяльно підтримував кожну корисну ініціятиву. Він часто включався вкладом своєї праці, чи це було питання Української Енциклопедії Українознавства, чи питання патріярхату для Помісної УКЦеркви, чи Українського Гарварду… Те саме можна сказати також про наше громадсько-політичне життя. Вищезгадані й багато інших прикмет складались на унікальну особистість д-ра Романа Осінчука. Тому так багато осіб взяло участь у ювілейній зустрічі, чого не передбачали організатори і були з жалем приневолені декому відмовити місця.
Ювілейна зустріч розпочалась коктейлем, перекуску до якого приготували пані з Українського Патріярхального Т-ва: Наталія Білоус, Анна Зєлик, Лариса Зєлик, Стефанія Крушельницька, Анна Никифоряк і Зеня Никифорук. При чарці й перекусці учасники запізнавались та обмінювались думками.
Ювілейну зустріч відкрив голова Ділового Комітету Микола Галів. Спершу вибачився за деякі технічні недоліки, але вони не були в засягу Ділового Комітету. Тут ішлось про голосникову систему, яка була відсутня. Він в імені всіх присутніх привітав Ювілята д-ра Романа Осінчука з дружиною Лідією і донькою Юліяною. Одночасно він виголосив слово про Ювілята, подаючи загальну сильветку його багатотрудивого життя, зокрема звернув увагу на його громадсько-політичну, церковно-релігійну, точніше кажучи, на патріярхальну ділянки. Окремо наголосив його незрівняний вклад у журналістичну працю як на батьківщині, так і поза її межами у діяспорі, дописуючи до різних газет, не згадуючи інших професійних журналів. Адже у свій час він був редактором лікарського журнала. Промовець наголосив, що не можна собі уявити проведення такої успішно багатогранної праці без зрозуміння і допомоги його дорогої дружини пані Лідії. Після цього голова Ділового Комітету підніс тост за здоров’я Ювілята, перед чим учасники заспівали «Многая літа».
Дальше керування ювілейною зустріччю перебрав д-р Степан Ворох. Він зробив коротенький вступ, доповняючи виразними штрихами сильветку д-ра Осінчука, підкреслюючи його духові риси — відчуття до музики, співу, малярства, літератури, в загальному до мистецтва. Д-р Ворох нав’язав до мистецької частини зустрічі, що слідувала опісля.
Варто підкреслити, що для Ювілята мистецька частина була великою несподіванкою не тільки тому, що її підготовила його донька Юліяна, але виконавцями були, крім доньки Юліяни, його дружина Лідія, які виконали на фортепіяні дует: «Колискову» Габрієля Форе і Дворжака — «Слов’янський танець». Третя точка була ще більшою несподіванкою, бо Зірка Дерлиця (сопрано) при фортепіяновому супроводі Юліяни виконала танго «Спомин», музику і слова до якого у молодому віці написав Ювілят, д-р Роман Осінчук. Після цього Юліяна на фортепіяні виконала «Етюд» (фіс-моль) Косенка. На закінчення мистецької частини Юліяна виконала вальс Штрауса у концертовому опрацюванні під назвою «Над синім Дунаєм». Мистецька частина була майстерно виконана, з чого був задоволений Ювілят та учасники, нагородивши виконавців рясними оплесками.
Перед вечерею о. С. Шевчук з церкви св. Юра провів молитву й одночасно з цим висловив привітання. Порядком доповнення сильветки Ювілята голова НТШ в Америці д-р Ярослав Падох говорив про наукову ділянку д-ра Романа Осінчука. Він підкреслив, що для цього потрібно провести окрему студію, бо свою наукову працю Р. Осінчук вже починав на батьківщині. Промовець зробив тільки натяки на те, що в цій ділянці зробив. Зокрема, він підкреслив, що Осінчук є дійсним членом обох наукових установ НТШ й УВАН, а особливо підкреслив його заанґажованість в НТШ під сучасну пору. Також назвав деякі друковані праці. Про д-ра Романа Осінчука, як непересічного й видатного лікаря говорив один з наймолодших колег по професії, д-р Любомир Ворох, син Володимира Вороха. В свойому слові Любомир Ворох виразно окреслив професійну працю Ювілята, починаючи від студій і перших кроків лікарської практики на батьківщині, співпрацю з відомим у той час д-ром Панчишиним у Львові, його вклад в українську лічницю, як професора-викладача на медичному факультеті. Розповів про його працю, як лікаря на скитальщині й нарешті тут, в Нью-Йорку — США. Він належав до одних з перших, який організував і формував Українське Лікарське Т-во в Нью-Йорку, а також був редактором лікарського журнала. Промовець подав широку картину праці як професіоналіста і організатора професійно-лікарського життя. На вияв особливої вдячности від лікарів д-р Любомир Ворох вручив Ювілятові, як подарунок, образ мистця Якова Гніздовського. Після цього від Ділового Комітету д-р Ярослав Падох вручив Ювілятові стилеву різьблену тарілку, а Рома Гайда для дружини Ювілята пані Лідії вручила китицю червоних рож.
Усно Ювілята привітали: президент СКВУ мґр Іван Базарко, проф. Василь Ленцик в імені Владики Василя Лостена, д-р Петро Моцюк в імені головної управи Українського Лікарського Т-ва, д-р Ярослав Падох в імені голови УНСоюзу д-ра Івана Флиса, мґр Ольга Кузьмович від Спілки Українських Журналістів і Рома Гайда від Українського Патріярхального Світового Об’єднання та крайової управи Українського Патріярхального Т-ва в США. Крім цього, Ювілят одержав цілу низку привітів від різних організацій, поодиноких відділів СУА, Українських Патріярхальних Товариств, колеґ по професії з Англії, Австралії, Канади і США та особисті листи й телеграми.
На закінчення мав слово сам Ювілят, який розповів свої цікаві спогади про юнацькі роки, студії, професійну працю, робив також дегресії до громадського і політичного життя, дякував всім, що спричинились чимбудь до цієї незабутньої імпрези, зокрема дякував НТШ і Українському Лікарському Т-ву, та відділові Українського Патріярхального Т-ва. Також складав подяку деяким поодиноким учасникам Ювілейної зустрічі, дякував всім, що прийшли, щоб своєю безпосередньою участю вшанувати його 80-річчя. Ювілейну зустріч закінчено молитвою, яку провів о. крилошанин Любомир Мудрий.
М. Галів
