Відділ Українського Патріярхального Товариства в Сиракузах, Н.Й., улаштував 2 грудня 1979 Святочний Вечір на пошану Патріярха Йосифа, який відбувся в залі школи св. Івана Хрестителя. Вечір відкрив коротким змістовним словом містоголова відділу мґр. Мирон Кузьма. Церковний хор при парафії св. Івана Хрестителя, під диригентурою Марусі Качмар, добре відспівав пісню — молитву «Єдинородний Сину». Мала Оксанка Дупляк гарно продеклямувала «Молитву за Патріярха». Промову виголосив редактор журнала «Патріярхат» інж. Микола Галів, який влучно змалював величну постать Патріярха. Христя й Уляна Клюфас* гарно виконали на бандурах композицію Григорія Китастого «Гомін степів» і відспівали при акомпаньяменті бандур «Пісню про Бондарівну» в музичній обрібці Григорія Китастого. Борис Ґудзяк з чутям прорецитував вірш Євгена Крименка «Поклін Патріярхові».
Святочний Вечір закінчено відспіванням многолітствія для Патріярха Йосифа і «Боже вислухай благання». Голова відділу д-р Галина Клюфас подякувала присутнім отцям, виконавцям і мирянам за численну участь у святі й попросила залишитися на інформаційну доповідь, яку виголосить Микола Галів.
У своїй доповіді М. Галів накреслив широке тло подій, що в останньому часі мали місце в нашій Церкві. Зокрема зупинився над питанням, в який спосіб та час була проголошена номінація на опорожніле місце на митрополита у Філядельфії. Вказав, що при цьому виявилась постава Папи Івана Павла II до нашої УКЦеркви. Підкреслив, що Папа Іван Павло II не мав часу прибути на святкування УКЦеркви, під боком в Римі, але прибув до церкви Непорочного Зачаття у Філядельфії, що має також свою вимову. Поруч з тим відмітив, що це не було у тоні, коли Папа сказав, що він номінував на філядельфійського митрополита о. Мирослава Любачівського, а присутні відізвались довгими оплесками. Папа був здивований, бо в цій справі одержав від зорганізованого мирянського руху протест, а тут одобрюють. В цьому виявився брак нашої солідарности. Згадав листа Патріярха Йосифа до Владики-номіната, який був зворотньою точкою в дальших плянах свячень о. Мирослава Любачівського. Ред. Галів конкретними фактами представив правдиву картину нашої Церкви, яка на жаль є понура. Численно зібрані українські громадяни Сиракуз нагородили доповідача довгими оплесками.
При кінці в короткому слові мґр. Ілля Городецький, підкреслив що віддаємо Папі його належне, згідно з домовленнями Берестейської Унії, визнаємо його Вселенським Архиєреєм, найвищим учителем щодо віри й моралі в Христовій Церкві, але не можемо визнати його Священної Конґреґації для Східних Церков, а зокрема її адміністрування по відношенні до нашої Помісної УКЦеркви й Патріярха Йосифа.
* Дозволяємо собі зробити маленьке доповнення до повищого. Ідеться тут про виконання дуету сестер Христі й Уляни Клюфас, яке заслуговує на окрему увагу. З зрозумілих причин авторка допису цього не наголосила. Хай буде вільно нам підкреслити цю маленьку деталь, а саме, що виконаний дует Христі з Уляною у супроводі бандур був милозвучний і приємний. В їх виконанні зливались звуки бандури з голосами мельодії і творили прекрасну нерозривну цілість. Дзвінкий, чистий і виразний сопран Уляни з підкресленням винятково-голосової краски альта Христі були наявним показчиком неперевершеної краси голосового звучання у супроводі бандури. Слухачі, щедро, щедро дякували виконавцям. Христя і Уляна є ученицями відомого композитора й диригента Капелі Бандуристів Григорія Китастого.
Редактор
