9 вересня 1984 р. у Ляважоль, у церкві Зіслання Святого Духа, о. парох д-р Л. Глинка, ЧСФ, відправив заупокійну Службу Божу і Панахиду за світлої пам’яти Патріярха Києво-Галицького і всієї Руси-України, Блаженнішого Йосифа. На тлі синьо-жовтого українського прапору з чорною стрічкою, на престолі стояв портрет Патріярха Йосифа, якого Сестри Служебниці прикрасили вишиваними українськими рушниками і першими весняними квітами.
Отець Л. Глинка під час Служби Божої виголосив проповідь, присвячену життю і творчості Патріярха Йосифа. Проповідник відзначив великі заслуги Патріярха Йосифа для нашої Церкви і українського народу як ректора Богословської Академії, що виховував молодих працівників у Божому Винограднику для спасіння людських душ Згадав 18-річне ув’язнення Блаженнішого Отця Йосифа на підбігуновій півночі, де він карався за свою Церкву й український нарід. Після довгих, довгих страждань у 1963 році, з підірваним здоров’ям і видимими знаками на його тілі, Блаженніший Отець Йосиф був звільнений на волю. Він був живим свідком страждань нашої Церкви й українського народу.
Будучи вже на волі, Блаженніший Патріярх Йосиф старався відвідати всі українські громади у вільному світі, щоб піднести серед них творчо-живого духа, пригадати нам, що ми є нащадки великого українського народу із тисячолітньою християнською культурою. Блаженніший Йосиф завершив нашу Церкву Патріярхатом і до кінця свого життя змагався за офіційне визнання вже існуючого нашого Патріярхату Ватиканом. На шляху цих його старань і змагань мав чимало труднощів з багатьох сторін, але він ніколи не переставав змагатись за оправдані права нашої Церкви й українського народу.
Світлої пам’яти Патріярх Йосиф належить до тих великих церковних постатей у нашій Церкві й історії українського народу, як митрополит Петро Могила, священномученик митрополит Василь Липківський, митрополит Андрей Шептицький.
Як у давнині пророк Єремія плакав над долею свого Єрусалиму, так наш Патріярх Йосиф болів над долею нашої Церкви, українського народу — над долею нашого Єрусалиму.
Українська громада своєю численною участю у Службі Божій і Панахиді віддала синівську пошану своєму Главі й Батькові, Патріярхові Києво-Галицькому і всієї Руси-України, Блаженнішому Йосифові і зі сльозами в очах прощала Його словами — «Вічная пам’ять».
Парафіянин
