(Філядельфія, Па. — Т.К.) — В день Різдва Пресвятої Богородиці 21о вересня 1976 року Блаженніший Патріярх Йосиф в сослуженні Високопреосвященного Владики Івана Прашка, о. мітрата Мар’яна Бутринського, о. д-ра Івана Дацька та о. Лева Любинського при участі понад двох тисяч вірних — відправив соборну св. Літургію і поблагословив новонабуту посілість, на якій основано нову патріяршу парафію св. архистратига Михаїла в Дженкінтовн, Па. на північному сході Філядельфії. Сім років пізніше, в неділю 18 вересня 1983 р. о год. 9:00 ранку, при багаточисленній участі парафіян, прихожан, гостей і цілої місцевої Пластової станиці в одностроях, з прапорами, о. мітрат Зенон Злочовський урочисто посвятив велику Гранітну плиту, свіжо уложену біля пропам’ятного хреста, на якій викарбувано напис: «БЛАЖЕННІШИЙ ПАТРІЯРХ ЙОСИФ І В ДЕНЬ РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ, 21 ВЕРЕСНЯ 1976 РОКУ ВІДСЛУЖИВ СВ. ЛІТУРГІЮ ТА ПОБЛАГОСЛОВИВ ЦЮ ПОСІЛІСТЬ ПАРАФІЇ СВ. АРХИСТРАТИГА МИХАЇЛА»
Після завершення акту посвячення о. мітрат З. Злочовський відслужив торжественну св. Літургію.
Все це відбувалось приблизно на тому ж місці, де сім років тому відбувся пропам’ятний акт благословенства Блаженнішим Патріярхом Йосифом. По закінченні св. Літургії і многолітствія Блаженнішому Патріярхові урочистий похід перейшов до Церкви.
Після Богослуження відбувся спільний сніданок, що його приготувало Сестрицтво парафії. Потім на поновленій і удекорованій портретом Блаженішого Патріярха у вишиваних рушниках і живих квітах естраді почалась друга частина цього свята у формі скромної але гарної, змістовної і добре виконаної інсценізації й святочної промови. Програму відкрив голова Парафіяльної Ради, інж. Роман Левицький, який привітав усіх присутніх і передав ведення програмою пані Юлії Шашаровській, яка є імпрезовою референткою і є відповідальною за організацію усіх парафіяльних імпрез.
В першій точці наші наймолодші Таня Шаповаленко, Ніна Шаповаленко, Олесь Геврик і Сергій Комаровський продеклямували з дитячою набожністю зворушливий привіт Патріярхові й зложили китиці квітів перед його портретом. З черги п. Шашаровська представила колишнього голову Парафіяльної Ради Ілярія Мазепу, який виголосив промову, насвітлюючи моменти обставин та істотні причини, що стали рушійними у творенні патріяршої парафії св. архистратига Михаїла. Останньою точкою була інсценізація, яку старанно виконали члени Братства Молоді св. Івана Хрестителя — Оксана Ільчишин, Марта Левицька, Марко Клос, Михайло Крочак і Андрій Крочак.
Матеріялом для привіту й інсценізації були твори поета Богдана Стефанишина. Композицію рецитаційної постави інсценізації, як звичайно, підготовив відомий режисер і актор українських театрів, маестро Володимир Шашаровський.
Під кінець голова Парафіяльної Ради інж. Р.Левицький подякував о. нітратові З. Злочовському, співакам та усім, що причинилися до величавого відзначення. Подякував також п-ву Юлії і Володимирові Шашаровським, молодим виконавцям програми і прелеґентові І. Мазепі — за організацію, підготовку й виконання святочної програми. Також зложив подяку маестрові Юрієві Гурі за виготовлення проекту пропам’ятної плити та усім тим, які працею і порадами допомогли завершити це святочне відзначення. Голова висловив особливу подяку п. Стефанові Вирсті, завдяки якому виготовлення і достава плити були дбайливо виконані. Голова Парафіяльної Ради представив автора поетичних творів, що стали матеріялом для мистецької програми, Богдана Стефанишина, якого присутні привітали щирими оплесками.
На закінчення о. мітрат З. Злочовський заінтонував , а вірні підхопили і в помітному духовному піднесенні з ентузіязмом відспівали Молитву за Патріярха. Мельодійні слова могутньої молитви відбивались від старих кріслатих дерев і проривались луною в етери небесних просторів:
…Хай добра доля з ним завжди буде,
Хай береже Його Твоя рука.
Благально, із зверненими до неба очима щиро співали вірні:
…Дай Йому,Боже, в щасті, здоров’ї Прожити многі, многі літа!
Останні звуки пісні наче деякий час звисали у повітрі, очі присутніх вдивлялись в маєстатичний портрет Блаженнішого Патріярха й тут же відчувалось теплоту його присутности, відчувалось насолоду щасливого почуття бути сучасником, бути звеличником цього Божого Післанця для українського народу.
