І цього року група колядників франкфуртської католицької громади в Західній Німеччині — дві пластові родини Зубенків та Мізаків, до них приєднався Марко Томашек — почавши з другого дня свят, втішали українські родини Франкфурту та близької і далекої околиці своїми відвідинами, щоб заспівати давні українські коляди та повіншувати традиційними народніми різдвяними й новорічними віршами.
21 січня Св. Літургію і Велике Водосвяття відправив о. Роман Врущак з Штуттгарту, який тепер сповняє в нас душпастирську опіку. Опісля громадяни зібралися у великій залі біля церкви св. Рафаїла на традиційну різдвяно-йорданську зустріч. Парафіянки приготовили печиво, каву і чай. На сцені виступили ще раз колядники, а також школярі з гарним «вертепом». Рома Зубенко виконала на бандурі мелодії декількох колядок, Мирося і Марко Зубенко — на флейтах. У стилізованих гуцульських строях виступили брати Павло і Роман Мізаки, з ними і Марко Зубенко, і продеклямували та відограли, дуже талановито, з доброю дикцією української мови, в’язанку різдвяних колядок, віншувань та вертепних сцен. Колядники, що зібрали торік по хатах гарну суму на церковні цілі, купили за них вишиваний українськими взорами фелон з іншими наборами, що вишили українські Сестри-Василіянки в Югославії; фелон святково передано отцеві Романові, щоб мав для відправ у Франкфурті. При цій нагоді проф. О. Горбач до присутніх промовив слово, пригадавши символічний зміст цього щедрого подарунку колядників. В ньому бо об’єднані кілька живих віток України: американської у особах родини Мізаків, що, вийшовши з активної філядельфійської парафії, пристали до франкфуртської, куди внесли конкретну працю з молоддю, плекання традицій, тісне прив’язаня до рідного обряду; югославсько-української, де ревно працюють наші Сестри-Василіянки та інших чинів; німецько-української, де на прикладі родини Зубенків, Ярополка і Стефи, можна прослідити, що виховання дітей в українському дусі, у тісному зв’язку з рідною Церквою можливе також на чужині. І врешті польсько-української вітки, яку нам у Франкфурті представляє новий отець Роман Врущак.
Наприкінці тепло-сердечної зустрічі, під час якої колядувала вся громада, мовив слово також о. Роман Врущак; він побажав присутнім благословенного різдвяного часу, кріпкого здоров’я та прив’язаности до своєї рідної Церкви, яка повинна нас усіх на чужині об’єднати у тісну громаду. Він також оголосив, що з огляду на брак офіційної парафії у Франкфурті слід вибрати з-поміж активних парафіян церковну раду, групу людей, що буде постійно втримувати контакт зі священиком і допомагатиме йому, втримувати зв’язок з розпорошеними у великому місті та далекій околиці вірними.
4 лютого після Літургії, посвячено фелон, що його носитиме франкфуртський парох і який повинен пригадувати вірним, що всі вони, звідки б не прибули, творять тісне парафіяльне тіло, згуртоване довкола свого священика.
(А.Г.Г.)
(Передруковано з «Християнського Голосу», Мюнхен, 25 лютого 1990 р.)
