«Миряни мають бути політично активними» – єпископат УГКЦ. Священнослужителі не можуть ані агітувати за будь-яку політичну силу, ані вказувати вірним, яку політичну партію чи партійну орієнтацію вони повинні обирати. Духовенству УГКЦ заборонено брати безпосередню участь у політичному процесі, використовувати свій сан для політичної агітації. Про це йдеться у другому розділі «Заохочення до участі в суспільно-політичному житті» душпастирського порадника «Покликання мирян до участі в суспільно-політичному житті країни», у якому глава УГКЦ Блаженніший Святослав та Синод єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ закликають вірних брати активну участь у суспільно-політичному житті країни. Водночас порадник звертає увагу на те, що «Священиче служіння несумісне з обійманням посади в громадсько-політичних чи державних структурах. Душпастирі, натомість, мають обов’язок виховувати мирян до зрілого і відповідального служіння своєму народові незалежно від особистого покликання до участі в житті суспільства. Метою такого пастирства є формування зрілого християнського сумління як здатності кожної віруючої людини чути внутрішній голос Божий, що допоможе їй самостійно, правильно та відповідально здійснювати власний суспільно-політичний вибір».
«Ми соборно повинні зробити все для того, щоби нашої державності не втратити! » – глава УГКЦ. Блаженніший Святослав у своєму привітанні з нагоди Дня соборності наголосив на тому, що зараз ідея соборності є чимось життєдайним і життєво необхідним українському народові, оскільки соборність означає дбати про те, що об’єднує. Ба більше, ставити за найвищу цінність все те, що може нас об’єднувати, що нас може надихати і робити сильнішими, бо разом нас не подолати.
«А де був Бог, коли нас убивали, знищували? » – на це надскладне запитання Омелян Ковч дав відповідь» – глава УГКЦ. У трагічні часи Голокосту багато хто з єврейських філософів і містиків ставив глибоке духовне питання: а де був Бог? Нас убивають, знищують і спалюють. . . Де Він? Можливо, це питання ставить собі зараз і український народ, коли страждає від війни… Проте навіть на це надскладне питання отець Омелян Ковч дав відповідь. Про це сказав Блаженніший Святослав у середу, 17 січня, під час прямого ефіру програми «Відкрита Церква». Зі слів глави УГКЦ, концтабір «Майданек» був у той час місцем пекла на землі. Але в своєму листі до родини блаженний священномученик просив, щоби його не звільняли, бо саме там він бачив Бога. «Там, у концтаборі, отець Омелян бачив Бога, який є однаковий абсолютно для всіх: українців, поляків, євреїв, литовців, латишів. У тому найвищому акті альтруїзму – в самопожертві – можна побачити присутність живого Бога. Тож у таких нелюдських обставинах залишається людиною той, хто живе якраз не для себе, а заради іншого! » – наголосив він. На переконання Блаженнішого Святослава, отець Омелян Ковч певною мірою руйнує міфи московської пропаганди щодо Української Греко-Католицької Церкви та хибні ідеї щодо розуміння справжнього українця-патріота. «Адже часто українського патріота наші вороги показують як антисеміта, того, хто ненавидить інших. Однак постать цього душпастиря спростовує ці стереотипи», – сказав глава УГКЦ, говорячи про альтруїзм блаженного Омеляна, якого ще називали парохом Майданека.
УГКЦ та МЗС спільно поширюватимуть у світі правду про війну в Україні та Голодомор. Начальник Управління з питань закордонного українства та гуманітарного співробітництва Лариса Дір і секретар Синоду єпископів Української Греко-Католицької Церкви владика Богдан Дзюрах обговорили шляхи та можливості співпраці в гуманітарній площині під час збройної агресії з боку РФ. Зустріч відбулася 12 січня в приміщенні Міністерства закордонних справ України. Учасники відзначили важливу роль гуманітарної ініціативи Папи Римського Франциска «Папа для України», що є наймасштабнішим гуманітарним проектом Католицької Церкви, який реалізують з метою підтримки нашої держави. Окрема увага в ході зустрічі була приділена координації заходів, пов’язаних із 85- ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні, спрямованих на визнання світовою спільнотою Голодомору геноцидом українського народу, поширенню правдивої інформації про «житницю Європи», населення якої зазнало мільйонних втрат унаслідок штучно організованого голоду. Згадані заходи відбуватимуться впродовж усього 2018 року.
«Поділ між християнами – це рана, яка шматує серце і тіло українського народу» – Патріарх Святослав. 21 січня у храмі святого Василія Великого в Києві глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав очолив міжконфесійну молитву за єдність усіх християн в співслужінні з єпископами та духовенством Римо-Католицької, Православних та протестантських Церков. Цією молитвою в Україні, як і в усьому світі, розпочався ювілейний 50-ий Тиждень молитов за єдність християн. У молитві також взяв участь Апостольський нунцій в Україні архиєпископ Клаудіо Гуджеротті. «Поділ між християнами для українців не є якоюсь ідеєю, предметом якоїсь богословської дискусії чи дипломатії. Це рана, яка шматує серце і тіло українського народу. Тому великий Папа Іван Павло ІІ, який приїхав до України, назвав Україну лабораторією екуменізму. А ця молитва за єдність християн подібна до невідкладної допомоги тій особі, яка переживає важку травму… Наша спільна молитва, – сказав глава УГКЦ, – була сьогодні молитвою покаяння. Ми просимо, аби Господь Бог вислухав усі наші моління, зцілив рани розподілу, навчив усіх нас шукати найперше те, що нас єднає, і менше звертати уваги на те, що нас роз’єднує». А вже 25 січня у Львові Тиждень молитов за єдність християн об’єднав у молитві представників РКЦ, УГКЦ, УПЦ (МП), УПЦ КП, УАПЦ, вірмен і протестантів. Молитва відбулась у митрополичій базиліці Успіння Пресвятої Діви Марії (РКЦ).
Європейський суд з прав людини прийняв і зареєстрував заяву УПЦ КП. Представники Української Православної Церкви Київського Патріархату скерували до Європейського суду з прав людини заяву щодо подій серпня 2017 року, коли російські правоохоронці опечатали частину приміщень сімферопольського храму святих рівноапостольних князів Ольги та Володимира і завдали збитків громаді. Про це розповів архиєпископ Сімферопольський і Кримський УПЦ КП Климент Кущ. «Європейський суд з прав людини прийняв цю заяву, зареєстрував її. . . Серпневі події ще більше згуртували громаду, люди розуміють, що в будь-який момент можуть закрити церкву. Коли виникають такі обставини, вони призводять до того, що люди через острах залишитися без свого храму, без літургії, без Причастя, йдуть до церкви. Я дякую Богові за все! » – зазначив владика Климент. Наприкінці серпня російські судові пристави за підтримки силовиків вивезли церковне начиння зі згаданого сімферопольського храму і фактично позбавили прихожан можливості збиратися на богослужіння. Коли вивозили майно, до архиєпископа Климента застосували силу і не пустили його до храму.
Україна вшанувала пам’ять полеглих у бою під Крутами. 29 січня 1918 року триста студентів загинули в нерівному бою, намагаючись зупинити під Києвом більшовицьку армію Михайла Муравйова. В більшості областей України відбулися заходи із вшанування подвигу цих героїв, участь у яких взяли державні та релігійні діячі. У соту річницю історичного бою під Крутами Президент Петро Порошенко разом із дружиною Мариною був присутній на церемонії вшанування пам’яті Героїв Крут. «Сота річниця Крут, у яку ми зібралися, – знаменний день для кожного українця-патріота, особливо для людей, які пов’язали своє життя зі Збройними силами України. Бій під Крутами – одна з численних битв у одвічному «хрестовому поході» Росії проти України. Але Крути в просторі та часі буття українського народу посідають надзвичайно важливе місце. Ця назва, як писав Улас Самчук, «врізбилася у наше народне єство, у наш дух і нашу плоть»… Завдяки у тому числі й подвигу студентів постала-таки незалежна Україна», – сказав глава держави.
Всеукраїнську Раду Церков очолив єпископ-реформат. У Всеукраїнській Раді Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) відбулася ротація головуючого. Новим головуючим на наступний піврічний період став єпископ Олександр Зан-Фабіан, глава Консисторії Закарпатської Реформатської Церкви. Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій була утворена в грудні 1996 року як міжконфесійна інституція. Її метою є об’єднання зусиль конфесій у справі духовного відродження України та координації міжцерковного діалогу як в Україні, так і за її межами, а також участь у розробці проектів нормативних актів з питань державно-конфесійних відносин та здійснення комплексних заходів доброчинного характеру. На сьогодні до складу ВРЦіРО входять 16 Церков і релігійних організацій та одна міжцерковна організація, серед яких Православні, Греко- і Римо-Католицька, протестантські та євангельські Церкви, а також юдейське і мусульманське релігійні об’єднання. У підсумку ВРЦіРО представляє більше ніж 90% усіх релігійних організацій України.
МЗС України протестує проти переміщення затриманих мусульман з Криму до Росії. Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку з незаконним переміщенням до Російської Федерації громадян України, затриманих на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим. Відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, державі-окупанту забороняється здійснювати примусове переміщення громадян окупованої держави на територію держави-окупанта. Вчинення державою-окупантом таких протиправних дій тягне за собою її міжнародно-правову відповідальність. Міністерство закордонних справ України зазначає, що громадяни України були арештовані за сфабрикованими обвинуваченнями у терористичній діяльності, та вимагає від російської сторони припинити практику незаконних переміщень українських громадян з тимчасово окупованої території АР Крим і міста Севастополь до Російської Федерації та негайно повернути їх на територію України. Варто зазначити, що дуже багато в’язнів, які сидять за ґратами в окупованому Криму, притягнуті до відповідальності за релігійною ознакою.
