Синод єпископів УГКЦ посилює заходи для запобігання сексуального насильства у Церкві. Владики в своєму посланні до духовенства, монашества і мирян щодо захисту від різних видів насильства дітей, неповнолітніх і вразливих осіб заявляють про посилення заходів для запобігання сексуального насилля в Церкві та висловлюють готовність вислухати і надати духовну підтримку кожному, хто став його жертвою. «Хочемо голосно і чітко заявити: ніхто не має права замовчувати чи виправдовувати кривду, біль, гріх і злочин. Жертви мають бути почутими, передовсім Церквою», – мовиться у документі. Члени Синоду також наголошують, що винні у злочині мають бути виявлені та покарані. «Аналізуючи прикрий чи навіть ганебний досвід зловживань духовним авторитетом у середовищі Католицької Церкви, водночас закликаємо всі державні інституції, структури громадянського суспільства та бізнесу до повного усвідомлення масштабів поширення в сучасному світі насилля, маніпуляцій і безчинств супроти неповнолітніх і немічних цього світу». Особливо члени Синоду застерігають від спокуси клерикалізму – використання Церкви та її духовного авторитету з боку клиру із особистою метою замість служіння Богові та людям, адже він є руйнівним для Церкви, бо спотворює її образ.
У Брюховичах поблизу Львова відбувся перший Всеукраїнський з’їзд капеланів Лицарів Колумба в Україні. У зустрічі взяли участь понад 50 священників Греко-Католицької та Римо-Католицької Церков, у тому числі національні капелани для обох обрядів – владика Михайло Бубній та архиєпископ Мечислав Мокшицький, а також представники Найвищої ради Лицарів Колумба Шимон Чишек та Лешек Ваксмундський. Пан Чишек розповів, що найважливіші слова у своєму житті почув від священника. Це слова, що стосувалися подружжя, любові, прощення. На його думку, говорити про ці речі – завдання кожного капелана. «Світ потребує свідків Доброї Новини на нашому робочому місці, у домівках, школах… Ми маємо конкретне завдання в Церкві – щоби кожен, хто подивиться на наше життя, не став гіршим, а побачив через нас Христа», – сказав він. У своєму вітальному слові архиєпископ Мечислав Мокшицький подякував Лицарям Колумба за благодійну підтримку Церкви та наголосив на важливості їхнього служіння, сприяння утримуванню контактів з родиною, а також допомоги в навчанні відповідального батьківства.
У Луцьку відбувся круглий стіл «Київське християнство і Софійна цивілізація». На ньому голови екуменічних комісій УГКЦ обговорили сучасні міжконфесійні виклики. Зустріч відбулася на факультеті історії, політології та національної безпеки Східноєвропейського нацуніверситету ім. Лесі Українки. Священники і волинські науковці дискутували про київську софійність в українській та східнослов’янській церковній та світській історії, в українській національній, етнічній, державній та еклезіальній генезі у світлі послання Блаженнішого Святослава «Наша Свята Софія», представленого отцем-доктором Андрієм Зелінським, ТІ, патріаршим радником з питань стратегії комунікації. Поза тим, кожен голова єпархіальної екуменічної комісії прозвітував про свою працю, поділився планами, розповів про останні екуменічні новини своєї єпархії. Зокрема, голова екуменічної комісії Паризької єпархії отець Ігор Ранця наголосив на необхідності регулярної присутності представників УГКЦ у таких важливих центрах Паризької єпархії, як Брюссель, Страсбург і Женева, де багато помісних Церков мають свої представництва при міжнародних організаціях і де діє багато міжнародних організацій у сфері релігій.
У Івано-Франківській академії Івана Золотоустого організували круглий стіл «Єпископ Станиславівської єпархії Іван Лятишевський: життя та діяльність». Захід провели з нагоди 140-річчя від дня народження владики і представили на ньому книги, документи, епістолярну спадщину та світлини. З вітальним словом під час відкриття круглого столу виступив виконувач обов’язків ректора Івано-Франківської академії Івана Золотоустого, кандидат наук із богослов’я, доцент, протоєрей Василь Гоголь. «За своє життя владика Іван пройшов тернистий шлях українського священнослужителя, на долю якого випало чимало випробувань. Тому сьогодні дуже доречно зібратися у форматі круглого столу, щоби згадати цю величну постать, поділитися своїми розвідками та дослідженнями про ревне служіння владики Івана Лятишевського», – сказав він. Владика Володимир Війтишин закликав усіх присутніх і далі досліджувати та вшановувати пам’ять священномучеників УГКЦ, зокрема Станиславівської єпархії. Також митрополит подарував академічній бібліотеці рідкісні видання 1809 року та багато сучасних книг.
«Карітаси» Івано-Франківська та Відня спільно з Івано-Франківським національним медуніверситетом і департаментом охорони здоров’я Івано-Франківської облдержадміністрації провели конференцію «ВІЛ/СНІД – міський феномен». Мета дводенної події – визначити перспективи подолання епідемії ВІЛ-інфекції до 2030 року, знайти шляхи використання кращих практик, спрямованих на забезпечення сталості та ефективності відповіді на епідемію ВІЛ-інфекції в Україні. Захід відбувся за участі фахівців у сфері профілактики та боротьби з ВІЛ-інфекцією та СНІДом – лікарів, науковців, психологів з Івано-Франківська та з інших міст України. Зокрема, були присутні кандидат наук із дієтології, старший програмний менеджер «Карітасу» Відня Петра Крайнекер, генсекретар «Карітасу» України Дзвенислава Чайківська, експерт зі здорового харчування з Німеччини Крістоф Майнхолд, архиєпископ та митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин. Конференція відбулася в рамках проєкту «ВІЛ-інфіковані діти в центрі уваги», який реалізовує «Карітас» Івано-Франківська за фінансової підтримки мерії Відня.
У селі Верхні Торгаї Нижньосірогозького району Херсонської області владика Михайло Бубній, екзарх Одеський, освятив відновлений храм, віддаючи його під покров Божого Милосердя. За радянських часів цей костел слугував зерносховищем, а згодом був покинутий напризволяще – без вікон, дверей і даху, обдертий, нагий і побитий, наче Спаситель на хресті… Три роки тому владика Броніслав Бернацький, єпископ Одесько-Сімферопольської дієцезії РКЦ, дозволив греко-католицькій громаді взяти цю святиню під свою опіку. Завдяки отцеві Петру Креніцькому з Мелітополя, який організував людей і знайшов жертводавців, за короткий час сакральну споруду підняли з руїн. У своїй проповіді владика Михайло наголосив: «Цього року, коли село святкує свій ювілей – 150 років від дня заснування, Господь відкриває нову сторінку його історії. Сьогодні Боже Милосердя сходить на це село і його жителів, і починається новий союз із Господом! ». Окрім освячення храму, під час богослужіння преосвященний владика Михайло уділив дияконські свячення піддияконові Назарію Ланьку зі Львова, який відтепер служитиме на цих місійних теренах.
У Стрийській єпархії, в селі Вибранівка, священник з місцевими волонтерами відкрив Центр активного розвитку громади Святого Йосифа Обручника. Заснування цього центру було необхідним для вирішення кількох базових потреб громади: створення сучасного осередку для дозвілля молоді, дитячої зони для дошкільнят, неформальної освіти односельців. Окрім того, центр стане місцем зустрічі для духовної віднови та осередком для залучення до життя громади соціально вразливих категорій населення. Від зародження ідеї до втілення минуло два роки. Все почалося з участі отця Анатолія Камада та активних місцевих волонтерів у навчальній програмі «Школа відповідального служіння», яку реалізовують за підтримки фонду Kerk in Actie («Церква в дії», Нідерланди). В процесі навчання учасники працюють над власним проєктом та розробляють методи локального фандрейзингу в супроводі менторів. По завершенні програми беруть участь у конкурсі грантів та мають можливість отримувати фінансування для реалізації своїх проєктів, що дозволить послідовно і стабільно розвивати громаду.
У Львові під час ХІІ Екуменічного соціального тижня «Відповідальність vs популізм» відбувся міжнародний семінар Українського християнського академічного товариства «Моделі єдності Київської Церкви: на шляху до відновлення сопричастя». Богослови та журналісти обговорювали питання єдності українського православ’я після надання томосу, проблеми, які постали перед ПЦУ, аналізували сам текст документа, зокрема визнання головування Вселенського Патріархату, конфлікт про першість у православ’ї та шукали нові моделі єдності. Також учасники мали нагоду познайомитися з реаліями Російської Православної Церкви завдяки Сергію Чапніну – російському журналістові з Москви, головному редакторові альманаху сучасної християнської культури «Дари». «Роль мирян, духовенства і частини єпископату в РПЦ щодо тих чи тих рішень мінімальна. Є офіційна думка РПЦ, яка формулюється однією людиною, всі інші думки неофіційні… Це Церква мовчання, де є тисячі й десятки тисяч клириків і велика кількість парафіян, голосу яких не чуємо навіть ми… Якби ці приватні голоси людей у Церкві склалися в один, то він прозвучав би дуже голосно», – зазначив Сергій Чапнін.
Уперше в Україні, на Дрогобиччині, відбулися реколекції Retrouvaille для подружжів, що мають проблеми і хочуть зберегти свій шлюб. Організовані вони представниками програми Retrouvaille (Італія) та БФ «Карітас СДЄ УГКЦ». Retrouvaille – це міжнародна християнська міжконфесійна програма, створена в Канаді у 1970-их роках і призначена для подружжів, які розглядають розлучення, тих, що вже відокремлені або розлучені, але плекають надію на відродження подружніх стосунків. Retrouvaille – це два етапи програми: 1) Weekend Retrouvaille починається з досвіду вікенду, в якому подружжям допомагають відновити зв’язок і здобути нові уявлення про себе як про окремих осіб і як про пару (3 дні). 2) Post Weekends – серія наступних сеансів (12 тижнів). Під час цих реколекцій 16 подружжів мали можливість ще більше утвердитися у важливості сімейних цінностей, краще пізнати одне одного, поділитися досвідом.
Глава УГКЦ мав робочу зустріч із Офісом з розробки гуманітарної політики України за участі міністра культури, молоді та спорту Володимира Бородянського. Блаженніший Святослав зауважив, що для України на теперішньому етапі її розвитку релігійний мир є найбільшим проявом спільного блага. Він також відповів на численні запитання представників Офісу та поділився своїми міркуваннями щодо змісту нашої національної ідеї, суть якої полягає в екзистенційності нашої самобутності. Значна частина дискусії була присвячена питанням свободи – особистісної і спільнотної та свободолюбності як особливої риси ідентичності українця. Учасники дискусії погодили, що поняття свободи включає поняття відповідальності. Це стосується насамперед відповідальності перед Богом, минулими поколіннями (бо нашу ідентичність творить наша пам’ять і свідомість свого коріння) та прийдешніми поколіннями (бо культивування нового – це дбання про нашу майбутність, а «культивування» і «культура» – однокореневі слова). Почуття такої відповідальності спонукає нас усіх до визначної активності, спрямованої на забезпечення спільного блага.
