Патріарший Собор УГКЦ прийняв резолюцію-звернення до Синоду єпископів та до богопосвячених осіб. Під час роботи V сесії Патріаршого Собору УГКЦ, який проходив у бразильському містечку Прудентопіл, 3 вересня з доповіддю виступив Патріарх Святослав (Шевчук). На Собор прибуло 32 єпископи, 24 єпархіальні священики, 28 мирян, 40 богопосвячених осіб та 50 гостей. Глава УГКЦ наголосив на ролі та місці інтелектуального виховання у житті богопосвячених осіб. Блаженніший Святослав говорив про те, яким повинен бути інтелектуальний вишкіл монашої формації. Він підкреслив, що досвід монашого життя Сходу показує, що саме чернечі спільноти були осередками освіти та культури, які гуртували як своїх власних співбратів та спів-сестер, так і були відкритими для ширшого загалу. Учасники Собору прийняли резолюцію-звернення до Синоду єпископів УГКЦ та лист до богопосвячених осіб УГКЦ.
У Куритибі Синод єпископів УГКЦ обговорив стратегію Цекрви до 2020 року. Офіційне відкриття Синоду Єпископів УГКЦ відбулось 4 вересня 2011 року. У роботі Синоду взяли участь єпископи УГКЦ з України та з-за кордону (Західної Європи, США, Канади, Бразилії, Аргентини та Австралії). Це перший Синод УГКЦ, який очолив Блаженніший Святослав, після вибору його Главою УГКЦ. За словами Глави УГКЦ, найбільшою особливістю цього Синоду була тема, якій владики присвятили найбільше часу, а саме стратегії розвитку УГКЦ до 2020 року. У ній акцент робиться на євангелізацію та на дієву парафіяльну спільноту.
2012 рік в УГКЦ буде Роком християнського покликання мирян. Про це сказав Патріарх Святослав (Шевчук), говорячи про стратегію розвитку УГКЦ в Куритибі (Бразилія). За словами владики Святослава, основний акцент стратегії розвитку Церкви – євангелізація. «Якщо тільки духовенство здійснюватиме цю стратегію, то це зачепить дуже невелику частину нашого церковного тіла. А ми хочемо, щоб до її втілення долучилася уся спільнота Церкви – духовенство і миряни. Щоб показати, якою важливою є роль мирян у Церкві, ми плануємо наступний рік проголосити Роком християнського покликання з наголосом на покликання мирян», – зазначив Глава УГКЦ.
УГКЦ в Бразилії відзначила 120-ліття української імміграції у цій країні. У Куритибі 11 вересня Глава Української Греко-Католицької Церкви у співслужінні членів Синоду єпископів УГКЦ та чисельних священиків з України та з поселень відправив Архиєрейську Літургію з нагоди закінчення Синоду єпископів УГКЦ та святкування 120-ліття української імміграції в Бразилії. У проповіді Предстоятель УГКЦ висвітлив історію українців у Бразилії впродовж останніх 120 років. Звертаючись до молоді іспанською мовою, Патріарх Святослав назвав їх «майбутнім нашої Церкви у Бразилії та закликав надалі зберігати віру і передавати її своїм дітям, внукам і правнукам».
Глава УГКЦ з новим Апостольським Нунцієм обговорив міжконфесійну ситуацію. 6 жовтня 2011 року Патріарх Святослав (Шевчук) зустрівся з новим Апостольським нунцієм в Україні Архиєпископом Томасом Едвардом Ґалліксоном. Зустріч відбулася у Києві, у приміщенні Апостольської нунціатури в Україні. Нового Апостольського нунція для України Папа Бенедикт XVI призначив 21 травня 2011 року. Ним став титулярний Архиєпископ Бомарцо Томас Едвард Ґалліксон, дотеперішній Апостольський нунцій в численних країнах Карибського регіону. Архиєпископ Ґалліксон – це четвертий Апостольський Нунцій за 19 років встановлення дипломатичних стосунків між Апостольською Столицею і Україною. У рамках першої зустрічі Глави УГКЦ з новим Апостольським нунцієм відбувся обмін думок щодо міжконфесійної ситуації в Україні. Крім того, сторони обговорили стан державно-церковних відносин.
Українська Греко-Католицька та Російська Православна Церкви хочуть розпочати діалог. «Дуже радію, що між Апостольською столицею і Московським Патріархатом відбуваються зустрічі», – сказав Блаженніший Святослав, коментуючи зустріч Папи Бенедикта XVI і Митрополита Іларіона (Алфеєва). При цьому Предстоятель УГКЦ наголосив, що такі зустрічі є дуже потрібні: «Ми будемо все робити, щоб ніколи не бути перешкодою для та‑ ких зустрічей, але їм всіляко сприяти», – заявив Патріарх Святослав. Говорячи про важливість діалогу, Глава УГКЦ згадав про свою офіційну зустріч з Митрополитом Володимиром (Сабоданом), Предстоятелем Української Православної Церкви, яка відбулася 23 серпня 2011 року у Києво-Печерській лаврі. «Нам усім ця зустріч дуже багато дала», – ствердив Блаженніший Святослав. Митрополит Іларіон (РПЦ) також заявив про свою готовність зустрітися з новим Архиєпископом Києво-Галицьким. Він висловив сподівання, що з обранням нового Глави Української Греко-Католицької Церкви відбуватимуться позитивні зміни у стосунках двох Церков.
Глава УГКЦ відмежував політику від процесу створення єдиної помісної Церкви в Україні. Єдина по- місна Церква не може бути політичним проектом, реалізованим за ініціативою того чи іншого політика. Про це Глава Української Греко-Католицької Церкви Патріарх Святослав (Шевчук) сказав в інтерв’ю газеті «Факти». За його словами, єднання повинне виходити з внутрішнього наміру Церков. «Для нас, наприклад, важливо, щоб ми разом з представниками інших конфесій могли за одним престолом служити Літургію. Ось це є проявом високого єднання!», – пояснив Блаженніший Святослав.
Патріарх Святослав розкритикував «радянську систему правосуддя» в Україні. «Сьогоднішній стан судочинства – одна з найглибших реальних виразок нашої держави», – сказав Патріарх Святослав (Шевчук), Глава Української Греко-Католицької Церкви, відповідаючи на запитання про останні резонансні судові процеси над Юлією Тимошенко та Юрієм Луценком. «Ми розуміємо, що суд над Юлією Тимошенко – це тільки верхівка айсберга. Це нагода звернути увагу на численні судові процеси в Україні, під час яких залежна від влади і орієнтована на обвинувальний вирок судова система нищить тисячі простих людей», – наголосив Предстоятель греко-католиків. «Одна з головних цінностей – закон має бути захистом людської гідності, свободи людини і її прав, а суддівство повинно стояти на сторожі виконання закону», – сказав Глава УГКЦ.
Єпископи УГКЦ та РКЦ вимагають від державної влади припинити беззаконну діяльність групи Догнала. Католицькі єпископи України підкреслюють, що «група Догнала» не має жодного відношення до Като‑ лицької Церкви, оскільки її проводирі, колишні католицькі священики, за важкі церковні злочини були покарані карою великої екскомуніки – відлучені від Церкви». Про це йдеться у спільній заяві єпископів УГКЦ та РКЦ в Україні. Під час прес-конференції за участю владики Йосифа (Міляна), єпископа-помічника Київської архиєпархії УГКЦ, та владики Маркіяна Трофим’яка, ординарія Луцької дієцезії РКЦ в Україні, йшлося про деструктивну діяльність Групи Догнала, яка сьогодні намагається підірвати єдність Католицької Церкви. Владики УГКЦ та РКЦ попереджають органи державної влади в Україні, що «угруповання Догнала виділяється винятковою релігійною нетерпимістю, що веде до міжконфесійного протистояння та до відкритих конфліктів.
В УГКЦ створять 3 нові митрополії. Народження нових митрополій є важливим кроком на шляху до проголошення Патріархату УГКЦ. Про це сказав Глава УГКЦ Патріарх Святослав (Шевчук). «Ми є напередодні створення трьох митрополій. Сьогодні в Україні існує єдина Києво-Галицька митрополія з осідком у Києві. Такою структурою наша митрополія віддзеркалює той стан Церкви, який у нас був за часів Київської Русі. Був єдиний митрополит, який був де-факто главою Помісної Церкви та мав відповідно владу над єпископами своєї території. Очевидно, що більш, як за тисячу років наша Церква розвинулася зокрема і в Україні. Сьогодні такий природній стан розвитку церковної структури потребує вдосконалення. Отож для того, щоб краще надати душпастирську опіку нашим вірним, рішенням Синоду єпископів УГКЦ і з благословення Апостольської Столиці ми створили три нових митрополії», – наголосив першоєрарх.
Церква і Держава
Держдепартамент США назвав проблемою прихильне ставлення Президента України лише до однієї Церкви. У спеціальному звіті в рамках проекту Держдепартаменту США з міжнародної релігійної свободи наголошується, що в Україні простежується позитивна тенденція, але з деякими проблемами. Так, в оприлюдненому на офіційному сайті Держдепу звіті з посиланням на Українську асоціацію релігійної свободи сказано, що відчутна прихильність Президента Віктора Януковича до однієї «релігійної групи» (УПЦ) викликає погіршення взаємин між різними конфесіями. Крім того, дослідники виявили докази, що місцеві ради більше сприяють одній релігійній групі, ніж іншим.
Верховна Рада України повністю відхилила проект закону щодо дотримання таємниці сповіді. Метою цього законопроекту, як зазначається у Пояснювальній записці до нього, було гарантування права на таємницю сповіді та недопущення зловживань в питаннях розголошення професійної таємниці фахівцями у галузі права, нотаріусами, лікарями, психологами, а також усунення недоліків, що існують у сфері правової регламентації прав учасників кримінального процесу. Проектом пропонувалося внести до пункту 1 частини 1 статті 69 Кримінально-процесуального кодексу України (надалі КПК України) зміни, суть яких полягає у встановленні вимоги про письмову форму дозволу особи, що довірила адвокату або іншому фахівцю у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, нотаріусу, лікарю, психологу відомості при здійсненні ними професійної діяльності, на їх розголошення в процесі допиту, і вилученні із переліку осіб, зазначених у цьому пункті, священно служителів.
УПЦ КП
Патріарх Філарет озвучив умови, за яких згоден залишити свою посаду. Глава Української Православної Церкви Київського Патріархату Філарет 15 вересня 2011 року зазначив, що він готовий покинути свою посаду, якщо буде виконано дві умови: об’єднана Українська Церква та визнано її автокефалію іншими Церквами. Предстоятель УПЦ КП пояснив свою позицію тим, що якщо не відбудеться об’єднання, то Київський Патріархат можуть спробувати зруйнувати. «Я не хочу віддавати Церкву на розгром. І не піду з посади доти, доки не побачу, що в Україні є одна Православна Церква, визнана всіма. Тоді моя місія виконана. А поки не виконана – я не маю права йти», – додав Глава УПЦ КП. Він нагадав, що не сам став Патріархом, його обрав Собор Церкви, волю якого він мусить виконувати.
