Святкування річниці народження Йосифа Сліпого на державному рівні. З метою належного відзначення 125-ої річниці від дня народження Верховного Архиєпископа УГКЦ, яке припадає на 17 лютого, на розгляд Верховної Ради подали спеціально розроблений проект постанови, яким передбачено рекомендувати Кабінету Міністрів України створити організаційний комітет, розробити і затвердити план заходів з підготовки, проведення та фінансування відзначення 125-річчя з дня народження Йосифа Сліпого, Державному комітету телебачення та радіомовлення України організувати тематичні теле- і радіопередачі, присвячені життю і творчості Верховного Архиєпископа, та сприяти висвітленню державними засобами масової інформації заходів, що проводитимуться в зв’язку з відзначенням 125-річчя з дня його народження.
Глава УГКЦ: «Ми здатні бути в одному окопі з нашими вояками». Перебуваючи в районі проведення АТО, до однієї з тамтешніх військових капличок, що існує майже від початку війни, завітав 25 листопада глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук. Зустрічали його військові капелани та віряни в одностроях. «Мені дуже приємно і зворушливо бути тут – у цій польовій капличці. І мати нагоду бачитися з вами, – сказав, звертаючись до священнослужителів та військових, глава УГКЦ. – Кожен на своєму місці – як священнослужитель, так і військовий, загалом громадянин цієї країни. Один священик не зупинить війну, то не в його людській моці. Але разом із солдатом ми можемо дивитися в очі смерті. Ми не ладні вберегти нашу землю і вояків від убивчої сили снарядів та «градів», посланих ворогом, проте здатні бути в цей момент у одному окопі з ними».
Синод єпископів – про покращення сповідництва. Під головуванням предстоятеля УГКЦ Блаженнішого Святослава 18 і 19 листопада в Патріаршому центрі у Львові відбулася 73-тя сесія Синоду єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ. Головною темою цієї сесії була сповідь та всі пов’язані з нею аспекти. Головним доповідачем став владика Володимир Ґруца. Крім того, отці Синоду прийняли низку рішень, покликаних покращити всі головні аспекти сповідництва, також було розглянуте і затверджене Послання Синоду єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ стосовно загроз гендерної ідеології.
Невідомі листи блаженного Климентія Шептицького до родини. 17 листопада, в день відзначення 147-ої річниці від дня народження Климентія Шептицького, у Львові презентували віднайдені листи блаженного до родини, написані з 1881 до 1945 року. Найближчим часом їх планують видати українською мовою та проілюструвати понад сотнею фотографій, багато з яких побачать світ уперше. Ці листи унікальні тим, що охоплюють період життя Климентія Шептицького ще перед вступом до монастиря і закінчуються періодом, коли його мали забрати до Сибіру. Листи свідчать по те, що однією з причин того, що Климентій Шептицький вступив до монастиря студитів, була підмога Митрополитові Андрею Шептицькому.
Вийшов друком «Путівник військовослужбовця та демобілізованого». Це видання підготувала Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я на доручення Синоду єпископів УГКЦ. Путівник містить відповіді на духовні питання воїнів щодо їхнього перебування на військовій службі, пояснення того, які етапи проходить психіка при адаптації до бойового стресу, а також важливу інформацію, що знадобиться після повернення додому. Видання призначене для військовослужбовців, які перебувають на полігонах та в зоні бойових дій, і демобілізованих.
Патріарх УГКЦ зустрівся з Папою Франциском. Вселенський Архиєрей 10 листопада прийняв на приватній аудієнції Патріарха УГКЦ Святослава Шевчука, який цими днями перебував у Римі та брав участь у Пленарній асамблеї Папської ради сприяння єдності християн. Зі слів глави УГКЦ, під час зустрічі він представив Святішому Отцеві напрацювання Синоду єпископів УГКЦ, який відбувся на початку вересня, зокрема ті рішення і пропозиції, які стосуються компетенції Єпископа Риму. Першоєрарх звернув увагу на те, що головна тема цього Синоду – дияконія, тобто соціальне служіння, була співзвучна з Ювілейним роком Божого милосердя, що стало нагодою підбити підсумки його переживання в УГКЦ. Ще однією темою, заторкнутою під час зустрічі, стала участь УГКЦ в роботі Міжнародної змішаної комісії богословського діалогу між Католицькою і Православними Церквами, яка розглядає питання синодальності та першості.
На окупованій території діють 11 храмів УГКЦ. Глава УГКЦ Блаженніший Святослав розповів, що нині на окупованій території України залишається 11 храмів та чотири священики УГКЦ (три в Донецьку та один у Луганську). Поки що вони відносно спокійно можуть здійснювати службу – їх не чіпають.
Відпуст у Патріаршому паломницькому центрі УГКЦ в Криму. У Святотроїцькому храмі (м. Ялта, смт Відрадне) 8 грудня відбувся відпуст біля мощей священномученика Климента Папи Римського. Святкове Богослужіння очолив декан Кримський, місіонер Божого милосердя, настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці міста Євпаторія протоєрей Богдан Костецький, якому співслужив місцевий священик отець Григорій Палига,ЧНІ. Прикластися до святих мощей священномученика Климента в цей день прийшли і вірні та духовенство Римо-Католицької Церкви на чолі з єпископом Яцеком Пилем. Церкву Пресвятої Трійці було збудовано зусиллями родини Петра та Оксани Токачів, котрі, перейнявшись проблемами ялтинських греко-католиків, використали приватну земельну ділянку для того, аби власним коштом звести на ній храм у подарунок вірянам. На сьогодні він є Патріаршим паломницьким центром УГКЦ в Кримському екзархаті.
Солідарність владик з приводу Дня пам’яті жертв голодоморів. Греко- та римо-католицькі єпископи в Україні висловили солідарність та молитовну близькість з приводу Дня пам’яті жертв голодоморів. 25 листопада вони оприлюднили відповідне звернення. «Сьогодні, як і вчора, багатьом людям, які живуть поруч з нами, бракує хліба й тепла. Закликаємо всіх продовжувати діла милосердя, виявляючи співчуття і діяльну солідарність передовсім з тими, кому в нашому суспільстві бракує найнеобхіднішого: з убогими, сиротами, людьми похилого віку, внутрішньо переселеними особами, пораненими, в’язнями та іншими потребуючими. Окремо закликаємо тих, які в нашій країні мають вдосталь хліба, ділитися з тими, кому його бракує», – йдеться у документі.
РКЦ в Україні хоче створити нові дієцезії. Римо-Католицька Церква в Україні матиме нові дієцезії на Житомирщині та в Запорізькій області. Таке побажання висловили учасники 47-го пленарного засідання Конференції єпископів РКЦ, яке відбулося 22 листопада у смт Брюховичі, що поблизу Львова. На зустрічі був присутній Апостольський нунцій Клаудіо Ґуджеротті. Зі слів глави римо-католиків в Україні Митрополита Мечислава Мокшицького, нунцій добре знає стан справ у РКЦ в Україні і проситиме Папу щонайшвидше призначити єпископа до КиєвоЖитомирської дієцезії після смерті єпископа Петра Мальчука. Крім того, просили Клаудіо Ґуджеротті й про призначення єпископа в Києві. «Нунцій сказав, що потрібні владики-помічники і в Києві, і у Львові», – повідомив Митрополит РКЦ.
МОН вручило перші дипломи про вищу духовну освіту. У Києві 20 грудня відбулася історична подія, на яку чекала велика кількість релігійної інтелігенції: Міністерство освіти і науки нарешті визнало дипломи духовних навчальних закладів та вручило свідоцтво про державне визнання науковцям. Очолила урочистий захід міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Нагадаємо, що в грудні 2016 року УКУ повідомив про те, що вперше в Україні було визнано диплом доктора наук із богослов’я.
Предстоятелі УГКЦ та УПЦ КП підтримали створення системи незалежних антикорупційних судів. Лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук зустрівся з Президентом України Петром Порошенком і передав листа про необхідність створення повноцінної системи незалежних антикорупційних судів. «Ми, підписанти цього листа, наполягаємо на терміновому створенні повноцінної системи незалежних антикорупційних судів, а не лише Вищого антикорупційного суду, як це передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Цим судам належить розглядати антикорупційні справи по суті, давати згоду на проведення відповідних слідчих дій на клопотання Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури», – йдеться у тексті. Документ підписали Патріарх УПЦ КП Філарет Денисенко, Патріарх УГКЦ Святослав Шевчук, актриса Ада Роговцева і письменник Сергій Жадан.
Українці найбільше довіряють Церкві. Інститут публічної політики і консалтингу оприлюднив результати дослідження. Згідно з опитуванням, українці найбільше довіряють Церкві – 76,2%! Волонтерам – 51,4%, Збройним силам України – 45,8%, патрульній поліції – 42,6%, СБУ – 30,2%, громадським організаціям – 22,5%, поліції (старій міліції) та МВС в цілому – 10,4%. Не дуже довіряють ЗМІ – 32,3%, не довіряють ЗМІ узагалі – 38,9%, довіряють російським ЗМІ – 4%, не довіряють – 77,6%. Опозиції в цілому не довіряють 77,6% опитаних. 97,4% українців не довіряють розслідуванням корупційних справ та 86,9% – українському санкційному списку.
Український католицький університет відкрив Київський центр. Серія інавгураційних зустрічей і дискусій з цієї нагоди відбулася 1 – 3 грудня в столиці за адресою: вул. І. Мазепи, 10-а. «У місті, насиченому вишами, для сучасної столичної молодої людини – підприємця, громадського активіста, політика – Український католицький університет через свої програми, семінари та інші події формує нішеву пропозицію. Університет ділитиметься особливою якістю особових стосунків, які нам вдається розвивати у Львові, в суспільстві і столиці, де існує конкуренція, конфлікти та чимало недовіри. Київський центр УКУ мав би бути скромним, але світлим майданчиком зустрічей людей доброї волі, які хочуть іншої України. Гостинність і вимогливість, тепло і критичність, поєднання творчості та етичної принциповості – це мали б бути знаменники нової домівки УКУ в Києві», – сказав владика Борис Ґудзяк, президент УКУ, єпископ Паризької єпархії УГКЦ.
