УГКЦ
Єпископи УГКЦ та РКЦ в Україні провели спільні реколекції у Брюховичах. Із 27 по 30 листопада у Реколекційному центрі Львівської архиєпархії УГКЦ у Брюховичах поблизу Львова тривали спільні реколекції для греко-католицьких та римо-католицьких єпископів. Духовні науки провадив отець Джермано Марані, професор Східного Папського інституту. Упродовж трьох днів учасники реколекцій мали змогу слухати духовні науки, присвячувати час молитві та роздумам, а також брати участь в Божественних літургіях у візантійсько-українському та латинському обрядах. Під час зустрічі говорили про душпастирство молоді, опрацювання питальника для секретаріату Папського синоду, про акцію «Папа для України», про співпрацю між реорганізованим технічним комітетом і місцевими Католицькими Церквами в Україні тощо.
Пласт і УГКЦ підписали меморандум про співпрацю. У Києві 25 листопада під час ІІ Крайового пластового конгресу голова Пласту Станіслав Андрійчук та предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Патріарх Святослав підписали меморандум про співпрацю. Пласт і Церква співпрацюватимуть у проведенні спільних заходів для молоді, готуватимуть волонтерів для роботи з молоддю, розроблятимуть нові освітні програми та курси. З-поміж іншого − створюватимуть нові та підтримуватимуть вже наявні пластові осередки. На думку глави УГКЦ, зараз непросто виховувати сучасну молоду людину, оскільки ми живемо в часи іншого творення способу людських стосунків. Саме тому надзвичайно важливо, щоб ми бачили священиків у Пласті і щоби пластуни були активними членами парафій. «Думаю, що сьогоднішній меморандум про співпрацю, який ми підписали, є ніщо інше, як продовження великого задуму Митрополита Андрея Шептицького, ба більше, продовження ідей Блаженнішого Любомира! » − сказав Патріарх Святослав. З його слів, він погоджується з тезою про те, що Пласт є дитям Церкви, а християнський світогляд лежить в основі методики Пласту.
Патріарх Святослав зустрівся з очільником делегації Міжнародного комітету Червоного хреста в Україні. Зустріч відбулася 23 листопада на прохання Алана Ешліманна. МКЧХ присутній у більш ніж 80 країнах світу. Понад 500 його співробітників працюють у Києві, Слов’янську, Сєвєродонецьку, Маріуполі, Донецьку, Луганську та Одесі. На переконання очільника делегації Алана Ешліманна, важливою є розбудова стосунків і розвиток співпраці МКЧХ із українськими Церквами. Серед головних пріоритетів діяльності МКЧХ в Україні він назвав допомогу найуразливішим категоріям населення у подоланні економічних труднощів шляхом надання продуктів харчування, предметів гігієни або грошової допомоги людям, які живуть обабіч лінії зіткнення в Донецькій і Луганській областях, переселенцям, старим, хворим, інвалідам або безробітним. Глава УГКЦ подякував МКЧХ за те, що він, діючи на принципах нейтральності, неупередженості та незалежності, водночас проявляє велику заангажованість в процес вирішення гуманітарної кризи в Україні.
Інститут лідерства та управління УКУ − один із найкращих освітніх провайдерів. Учасники VІ Форуму організаційного розвитку громадянського суспільства обрали Інститут лідерства та управління Українського католицького університету одним із найкращих освітніх провайдерів. За результатами голосування третє місце здобув Інститут професійного фандрайзингу, друге – Інститут лідерства та управління УКУ і перше – соціальний консалтинг «Параграф». Критеріями відбору були якісні послуги, інноваційний підхід, сучасні методики, посттренінговий супровід, ефективні зміни в роботі організації після отриманих послуг. Цьогорічний форум проходив у Києві 16 і 17 листопада. Ця наймасштабніша подія в громадському секторі України зібрала понад 1700 учасників та 160 спікерів.
Патріарх УГКЦ освятив Меморіал пам’яті жертв Псевдособору 1946 року. Подія відбулася 17 листопада на Тернопільщині – в селі Мушкатівка Борщівського району. Це єдиний в Україні такий меморіал! Предстоятель УГКЦ зазначив, що ми повинні гідно вшановувати жертв заходу, який зорганізувала радянська влада в часи тоталітарного сталінського режиму.
«Війна всіх проти всіх неодмінно буде використана проти нас усіх» – Борис Ґудзяк. Чому так важко сьогодні в Україні побороти політичну корупцію, чому чинна влада повторює практики режиму Януковича та чому сьогодні стільки антагонізму й поділів, розповів у інтерв’ю «Українській правді» 12 грудня єпископ УГКЦ Борис Ґудзяк: «Наша влада, освіта, медицина, церковне життя – це все складові нашого багатогранного суспільства, яке має певні спільні знаменники. Воно все породжене певними історичними процесами, і ми не можемо скинути цю спадщину в один момент. Завжди є шанс відбудовувати, зцілювати, реформувати, рухатися вперед… Зараз я найбільше боюся війни всіх проти всіх, поширення ненависті. І хотів би закликати і владу, і суспільство, і журналістів, і реформаторів, і тих, що вболівають за втрату певних традицій, вміти слухати один одного. Багато хто вважає, що треба діяти радикально – різати і рубати. Навряд чи це принесе бажаний результат… Боюся, що безпринципні люди у владі з одного боку і провокатори, внутрішні й міжнародні, з другого можуть створити таку ситуацію. І в людей, яким наболіло, урветься терпець, що призведе до соціального вибуху та кровопролиття. І це неодмінно буде використане проти нас усіх. Нам важливо задуматися, як зробити так, щоб не було війни всіх проти всіх, як зробити нашу боротьбу і критику конструктивною, як не бути популістами, які пропонують привабливі гасла, але не думають про можливості їх втілення».
Глава УГКЦ розповів, як можна виграти війну. Війну не може виграти ні полководець, ні президент, ні навіть певна військова частина. Війну може виграти тільки народ! Якщо ми всі як народ зрозуміємо, що наша держава перебуває в стані війни, якщо не намагатимемося перекласти відповідальність за війну на чужі плечі, якщо не тікатимемо від цієї страшної дійсності і не житимемо так, ніби війни нема, тоді ми переможемо. Таку думку висловив глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у ефірі програми «Відкрита Церква», відповідаючи на запитання про те, що потрібно нам, громадянам, робити, аби припинити війну в Україні. Крім того, на переконання Блаженнішого Святослава, щоб цю війну зупинити, ми повинні говорити правду про Україну й на міжнародній арені. Адже сьогодні ми спостерігаємо, зокрема в Європі, що про війну в Україні вже не пишуть газети, не говорять журналісти, її штучно замовчують. Ми всі повинні, особливо в час «безвізу», говорити правду про події в Україні. Бо це гібридна війна, яка ведеться не тільки зброєю, а й неправдою.
В УГКЦ встановили нове свято – Матері Божої Неустанної Помочі. Патріарх УГКЦ Святослав Шевчук 11 грудня підписав Декрет про встановлення свята Матері Божої Неустанної Помочі. Його відзначатимуть у першу неділю липня. Патріаршій літургійній комісії доручено опрацювати богослужбові тексти цього свята.
«Бажаємо, щоб заклик «Прощаємо і просимо прощення!» став частиною способу життя кожного українця і поляка!» ‒ глава УГКЦ. Часто заклики залишаються тільки на папері. Тому я стараюся, щоб українці й поляки зробили все, аби християнський заклик, який збудував і може врятувати об’єднану Європу – «Прощаємо і просимо прощення! » ‒ став не лише гарною цитатою текстів і послань, а й частиною сучасних культур, способу життя, думання, діяння кожного українця і кожного поляка! На цьому наголосив Патріарх Святослав під час зустрічі з академічною спільнотою та всіма охочими в НУ «Львівська політехніка». Глава УГКЦ розповів, що загалом бачить оптимістичну картину майбутнього розвитку України та її відносин з іншими державами, зокрема з Польщею, і вірить у світле майбутнє польсько-українських взаємин. «Не зважаючи на гострі та пікантні політичні, історичні та релігійні моменти історії між обома народами, ми маємо завжди йти назустріч одні одним, шукати те, що нас об’єднує, а не роз’єднує», ‒ сказав він.
Московський Патріархат створювали агенти НКДБ ‒ документи СБУ. Помісний Собор Російської Православної Церкви, на якому в 1945 році був обраний Московський Патріарх, тривав під контролем Народного комісаріату державної безпеки (НКДБ) – попередника КДБ СРСР. Про це свідчать архівні документи колишнього управління КДБ України, з яких Служба безпеки України зняла гриф таємності і які тепер у вигляді фотокопій публікують і обговорюють у соціальних мережах. Документи виявив львівський історик Роман Скакун у 9-ому фонді архіву СБУ в Києві. Фотокопії матеріалів він надіслав російським колегам, які досліджують цю тематику. Із розсекречених документів випливає, що НКДБ СРСР та його підрозділи в союзних і автономних республіках, краях і областях займалися підбором кандидатів для участі в Соборі з представників духовенства і мирян. З цією метою потрібно було намітити «осіб, які мають релігійний авторитет серед духовенства і віруючих, і в той же час перевірених на агентурній або патріотичній роботі».
Президент України підписав закон про встановлення офіційного святкового і неробочого дня ‒ 25 грудня. Президент Петро Порошенко підписав закон «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України» щодо святкових і неробочих днів. Закон був прийнятий Верховною Радою 16 листопада 2017 року. Відповідно до нього, встановлюються офіційні святкові та неробочі дні в Україні 7 січня і 25 грудня – Різдво Христове. Крім того, закон передбачає неробоче 1 травня – День праці.
Українську молодь релігія цікавить більше, аніж політика: дані опитування. Лише 10% української молоді цікавляться політикою та обізнані в політичній ситуації в Україні. Водночас половина молоді регулярно молиться і бажає одружитися в 25 років. Про це свідчать дані опитування центру «Нова Європа» та Фонду ім. Фрідріха Еберта спільно із соціологічною компанією GfK Ukraine. Вікова вибірка респондентів становить 14 – 29 років, а не 14 – 35, як визначає молодь законодавство України, кажуть укладачі опитування.
Україна вшанувала пам’ять Героїв Небесної сотні. 21 листопада українці відзначають одне зі знакових свят в історії своєї держави – День Гідності та Свободи. Президент Петро Порошенко разом із дружиною, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман і голова Верховної Ради України Андрій Парубій взяли участь у церемонії вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні. Були встановлені лампадки до Хреста на місці загибелі 106 українців, які віддали життя за гідність і свободу. Ще 2 тисячі патріотів отримали поранення. У храмах України відбулися заупокійні богослужіння за новітніх Героїв України.
140 років з дня народження автора найвідомішої у світі різдвяної пісні. 13 грудня 1877-го в селі Монастирок (тепер Немирівський район на Вінниччині) народився Микола Леонтович, автор всесвітньо відомої різдвяної пісні «Щедрик». Написав він її у 1901 році. Вперше цю пісню виконав у 1916-ому хор Київського університету. З тих пір її стали масово співати інші колективи. 5 жовтня 1921 року «Щедрик» був презентований на концерті в Carnegie Hall у Нью-Йорку. В 1936-ому композитор Петро Вільховський, який працював на радіо NBC, записав англійську версію Carol of the Bells. Під цією назвою мелодія українського «Щедрика» і стала всесвітньо відомою.
