23 вересня у Києві в монастирі святого Василія Великого відбувся ІІІ Конгрес мирян Києво-Галицької митрополії УГКЦ. Тема цьогорічного конгресу – «Стратегія розвитку Митрополії: ЩО робимо, ЯК робимо, з КИМ і ЧИМ робимо? ». Патріарх Святослав наголосив, що для греко-католиків сьогодні важливо зрозуміти, як разом розбудовувати Церкву. «Ми хочемо почати мріяти, якою прагнемо бачити нашу Церкву на цих теренах за п’ять чи десять років, бо від цього дуже багато залежить, над чим будемо працювати», – зазначив він. З його слів, первинне і найважливіше стратегічне наше завдання – щоби кожен віруючий Церкви, кожен охрещений в УГКЦ жив повноцінним і глибоким християнським життям. Тобто це завдання оцерковити людей, розпорошених на цих великих територіях. «Знаємо, що тільки в Києві охрещених у нашій Церкві близько двохсот тисяч. Моє запитання: де вони є? Ми знаємо, що сотні вірних живуть у селах, містечках у всіх наших екзархатах, але ми ще до всіх них не дійшли. А це наше пряме пастирське завдання – бути там, де є наші люди».
У рамках 24-го Форуму видавців у Львові в нещодавно відкритому Центрі Андрея Шептицького презентували книжку польського дослідника Ігоря Галагіди «І вас переслідувати будуть…». Це збірка наукових статей, які відображають історію репресій ГКЦ в Польщі у 1944 – 1957 роках. Своїми рефлексіями щодо теми та виданої праці під час презентації поділилися ректор Українського католицького університету отець Богдан Прах і польський консул у Львові Рафал Вольський. Модерував захід директор Інституту історії Церкви Олег Турій. У збірці вміщений розлогий список історіографічних джерел на тему антицерковного терору в добу польського сталінізму. Автор порівнює повоєнну державну політику щодо Греко-Католицьких Церков у різних країнах соціалістичного табору, представлений також огляд судових процесів над українськими священиками. Деякі з них потім відбували покарання в концтаборі у Явожні. Крім того, в деяких статтях, обґрунтованих документами колишніх органів безпеки ПНР, зібрана інформація про форми та методи агентурно-оперативної роботи спецслужб проти греко-католицького духовенства. В окремій статті відображені обставини відновлення ГКЦ в Польщі у 1957 році.
12 вересня Папа Франциск дав згоду на рішення Синоду єпископів УГКЦ про створення Чернівецької єпархії. Новостворена Чернівецька єпархія з осідком у Чернівцях виокремлена з території дотеперішньої Коломийсько-Чернівецької єпархії та приєднана до складу Івано-Франківської митрополії. Синод єпископів УГКЦ обрав першим єпархом владику Йосафата Мощича, дотеперішнього єпископа-помічника Івано-Франківської архиєпархії.
3 жовтня Патріарша курія УГКЦ отримала нового адміністратора. Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви прийняв зречення з уряду адміністратора Патріаршої курії УГКЦ владики Богдана (Дзюраха) і призначив нового адміністратора отця Андрія Максимовича. О. Андрій закінчив вищі студії з докторатом із богослов’я. Відтак був скерований до Папської дипломатичної академії. Служив секретарем Нунціатури в Африці, у Тоґо, в Апостольській нунціатурі в Брюсселі. У часи Революції гідності виконував обов’язки Тимчасово повіреного у справах Ватикану при Європейському Союзі. Після цього служив в Апостольській нунціатурі в Кувейті, яка охоплювала вісім мусульманських країн Аравійського півострова.
9 жовтня у Ватикані відбулася зустріч предстоятелів Східних Католицьких Церков зі Святішим Отцем Франциском. Патріарх УГКЦ Святослав Шевчук подякував Папі Римському за підтримку українського народу та відновив запрошення відвідати Україну: «Я хочу подякувати вам, Ваша Святосте, за підтримку й допомогу Україні. Нас відвідали два ваші посланці: спочатку кардинал П’єтро Паролін, Держсекретар Ватикану, а цього року – кардинал Леонардо Сандрі, префект Конгрегації для Східних Церков. Тепер, Святіший Отче, діти очікують візиту свого Батька». Глава УГКЦ наголосив, що мінські домовленості не функціонують і що політики сьогодні не знають, як припинити війну в Україні, однак «наш народ вірить, що ваш візит, як посланця миру, може зупинити війну». Папа Франциск, своєю чергою, запевнив Блаженнішого Святослава про свою підтримку України та розповів: «Перед іконою, котру ви мені колись подарували в Аргентині, я щоденно запалюю свічку за мир в Україні та молюся за припинення війни».
Папа Франциск високо оцінив і благословив ініціативу присвоєння вулиці в Києві імені святого Івана Павла ІІ. Святіший Отець побажав, щоби «яскраві приклади та вчення незабутнього понтифіка стали заохоченням надалі слідувати з радістю шляхом християнського свідчення та служіння ближньому». Про це мовиться в посланні кардинала П’єтро Пароліна, Державного секретаря Ватикану, яке 15 жовтня поширив офіційний сайт Апостольської нунціатури в Україні. «Той факт, що сьогодні відкривається вулиця, присвячена святому Івану Павлу ІІ, в столиці України, в цьому славному місті Києві, означає символічно визнати постійне вираження дружби тапам’яті до людини, яка любила й підтримувала свободу та мир. Це нагода знову засвідчити зусилля Католицької Церкви продовжувати роботу в різних формах та на всіх рівнях заради процвітання України», – йдеться у посланні Держсекретаря Ватикану.
У Києві відбулася конференція на тему «Роль релігії в європейській інтеграції – з перспективи України та Європейського Союзу» за участі депутатів Європарламенту та членів Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій. Обговорення відбулося 18 і 19 вересня в приміщенні МЗС України. Іноземні гості представляли групу Європейської народної партії (EPP) у Європейському парламенті. Учасники конференції розмірковували над суттю європейських цінностей і засадничих принципів, говорили про роль релігії в суспільному житті, про духовне і соціальне служіння українських Церков мігрантам, про важливість забезпечення свободи релігії та вираження поглядів у процесі протидії дискримінації, про важливість захисту сім’ї та шлюбу як основи суспільства тощо. Глава Української Греко-Католицької Церкви Святослав Шевчук наголосив, що релігія не є приватною справою, що віру не можна обмежити до суто приватного вжитку, як це було в СРСР. На його переконання, Церкви відіграють важливу роль у розбудові демократичної та європейської України. «Громадянське суспільство, невід’ємною частиною якого є Церкви, є ініціатором і провідником багатьох змін в Україні. Корупція – це гріх проти суспільного блага, тому Церкви активно виступають за її викорінення! » – наголосив Верховний Архиєпископ УГКЦ.
Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій звернеться до міжцерковних об’єднань та гуманітарних інституцій з проханням про сприяння у звільненні заручників. Таке рішення ВРЦіРО ухвалила під час обговорення цього питання з головою Служби безпеки України Василем Грицаком за участі матерів і дружин заручників, яких понад три роки утримують так звані ДНР та ЛНР на непідконтрольній уряду території на сході України. Зустріч відбулася 12 жовтня. Голова СБУ закликав представників Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій допомогти в процесі звільнення заручників. «Ми повинні використовувати будь-яку можливість, щоби привернути увагу до цієї проблеми та знайти шляхи її вирішення. Щоби здоровий глузд переміг і наші бранці повернулися додому», ‒ сказав він. Члени ВРЦіРО одноголосно підтримали пропозицію, і найближчим часом спільні звернення надійдуть до міжцерковних об’єднань та міжнародних організацій, які займаються звільненням заручників.
В Українській Греко-Католицькій Церкві Декретом за підписом Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава проголосили Правильник аудиту єпархії єпархіальним єпископом. Як мовиться у тексті Декрету, Синод Єпископів УГКЦ, що відбувся у Львові (Брюховичах) 3–12 вересня 2017 р, бажаючи забезпечити єпархіального єпископа чи адміністратора єпархії ефективним інструментом, за допомогою якого можна було б вивчити стан очолюваної ним ієрархічної структури, затвердив Правильник аудиту єпархії єпархіальним єпископом. У документі зазначається, що аудит єпархії – це ознайомлення єпархіального єпископа чи адміністратора єпархії з душпастирським, персональним, адміністративно-канонічним, фінансово-економічним та літургійним станом єпархії чи екзархату. Водночас Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав проголосив Декрет, згідно з яким набирає чинності Правильник візитації єпархії Патріархом. Канонічна візитація, відзначається у документі, є плодом довголітнього досвіду Христової Церкви та однією з основних обов’язків пастирської опіки Отця і Глави УГКЦ, за допомогою якої здійснюється перевірка душпастирського, персонального, адміністративно-канонічного, фінансово-економічного та літургійного стану єпархії чи екзархату. Метою канонічної візитації єпархії чи екзархату, яку здійснює Отець і Глава УГКЦ є загальне ознайомлення з її станом, виявлення можливих зловживань в її управлінні або інша потреба.
Прах Івана Мазепи пережив вісім перепоховань, але досі достеменно невідомо, де спочиває великий гетьман. Утім шанс віднайти його останки і гідно перепоховати в рідній землі досить великий. Днями в румунському місті Галац, де, за переказами та історичними документами, у церкві святого Георгія було поховане тіло Івана Мазепи, побувала українська делегація на чолі з третім президентом України Віктором Ющенком. Під час зустрічей з міською владою Галаца і науковцями місцевого університету та Історичного музею обговорювався початок реалізації амбіційного історичного проекту ‒ віднайдення поховання Івана Мазепи. Додамо, що на долю жодного українського гетьмана не випало стільки випробувань, як на долю Івана Мазепи. Російська історіографія оголосила його зрадником, а радянська просто замовчувала величезну меценатську і культурницьку діяльність гетьмана в Україні та всьому християнському світі. Московська Церква до кінця ХХ століття оголошувала йому анафему. Доктор історичних наук Теофіл Рендюк, автор кількох ґрунтовних наукових праць про невідомі сторінки, пов’язані з іменем Івана Мазепи, повідомив, що колись у Віктора Ющенка була ідея створити в Батурині пантеон українських героїв, перенісши сюди могили Івана Мазепи, Пилипа Орлика і останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського. Історик вірить, що так воно й буде.
