Європарламент схвалив радикальну феміністську резолюцію “Жінки і фундаменталізм”, яка засуджує католиків, православних і рух “Pro Life” (“На захист життя”) за “фундаменталістське” ставлення до жінок. Так, 4 стаття резолюції засуджує адміністративні органи релігійних організацій, що не допускають жінок на керівні посади у релігійній єрархії. Стаття 23 резолюції закликає не приймати до складу Євросоюзу країни, які законодавчо охороняють людське життя від моменту зачаття. У статті 31 буквально говориться: “Європарламент закликає віруючих виступати за рівні права для жінок, у тому числі за їхнє право контролювати свої власні тіла і вирішувати, коли їм заводити сім’ю… ” У статті 33 виявляє – підтримку лесбіянкам, “які страждають від фундаменталізму”, і закликає релігійних лідерів змінити ставлення до цих жінок.
Візит делегації Грецької Православної Церкви до Ватикану відкрив нову еру співпраці між Церквами, вважає помічник архиєпископа Афінського і Всегрець кого Христодолуса єпископ Афанасіус. “Для обох сторін, так само і для грецької громадськости, ця поїздка означала рішучий крок на шляху до примирення… Під час візиту головним чином обговорювалися питання сім’ї, біоетики, візії християнства в Європі. Консолідація християн різних конфесій є одною із умов доброї відповіді Церкви на виклики сучасного світу, – один із висновків нарад сторін.
Прес-служба Ватикану опублікувала два коротких документи “Етика в Інтернеті” і “Церква в Інтернеті”, у якому йдеться про небезпеку для тих, хто шукає духовности у віртуальному світі, а також про неприпустимість перетворення Інтернету в “релігійний супермаркет”. У документах ідеться, що розмаїття і велика кількість вибору релігій в Інтернеті провокує споживацьке ставлення до релігійних цінностей. Багатство релігійного змісту у всесвітній павутині порівнюється у документах із субстанцією, що, володіючи “майже наркотичним впливом”, змінює свідомість. Священнослужителям рекомендують відволікати віруючих від віртуальних спільнот, щоб повернути їх у лоно реальної віри.
Монахи Домініканського ордену попросили прощення за гоніння на єретиків й інакодумців за часів іспанського інквізитора Торквемади, який жив наприкінці ХѴ-го століття. Цим рішенням дати оцінку діяльности своїх побратимів у минулому домініканці долучаються до заклику очищення і покаяння Католицької Церкви, який проголосив Папа Римський.
Папа Іван Павло II виступив на телемості між Ватиканом та декількома європейськими містами. У Москві місцем телесполучення з Ватиканом став римо-католицький катедральний собор. Зібралося у ньому на спільну молитву близько трьох тисяч віруючих. Коментуючи телеміст, керівництво Російської Православної Церкви різко засудило чергове вторгнення католиків на канонічну територію РПЦ.
Число жителів Казахстану, що вважають себе християнами, за останній рік помітно збільшилося. За результатами масштабних соціологічних досліджень, під час опитування у 2000 році християнами вважали себе лише 12,5%. У листопаді 2001 року цей показник склав 15,1%. Різку зміну релігійної картини мотивують негативними трагічними подіями у США після терактів та позитивними наслідками торішнього візиту Івана Павла II в Астану. На сьогодні у Казахстані діють 1372 мусульманські громади, 3 епархії Російської Православної Церкви, 1 єпархія і 3 Апостольські адміністратури Католицької Церкви, а також 860 протестантських релігійних об’єднань.
Адміністрація президента США попросила Конгрес збільшити на 135 мільйонів доларів фінансування освітньої програми, яка пропагує дошлюбне стримування. Епідемічний характер поширення венеричних захворювань у світі і пошуки вирішення цього питання свідчать про безпорадність кампанії “Безпечний секс”, яка пропагувала контрацептивні способи від небезпеки венеричних захворювань. Статистика засвідчує різке зростання кількости захворювань, що передаються статевим шляхом. На даний час у США зареєстровано 65 мільйонів хворих. Причиною підтримки адміністрацією президента програми, яка пропагує дошлюбне утримання, стало дослідження, яке підтвердило ефективність цього методу.
У Білорусі боронити права релігійних меншостей відважилися протестанти. Протестанти Церкви Ісуса Христа у Мінську заснували організацію “Права. Релігія. Суспільство”, яка покликана боронити права релігійних меншостей Білорусі та відстоювати свободу віровизнання. Підставою для заснування нової правозахисної організації стало збільшення протягом останніх років випадків переслідування громадян Білорусі за релігійну приналежність. Правозахисники стверджують, що влада Білорусі не переслідує вірних лише Російської Православної Церкви.
Прикладом несприйняття владою інших конфесій є досі незавершений судовий процес щодо телеведучого Євгена Новікова, котрий з екрану державного телебачення стверджував, що вірні Церкви християн віри євангельської, чи П’ятдесятники, приносять у жертву людей.
Багатьох вірних вразило вручення премій від імени Православної Церкви кореспондентові “Народної газети” Ніні Янович та радіожурналістці Ніні Чайці, котрі у медіях відомі обурювальними виступами проти неправославних.
Як приклад нехтування свободою віровизнання, можна навести зруйнування у Мінську будинку єврейської синагоги та заборону на державному радіо католицької духовної програми “Голос душі”. І таких прикладів досить.
Дискримінація вірних відчутна і на законодавчому рівні. Про це говорить голова новоствореної організації “Права. Релігія. Суспільство” Діна Шевцова: “За останні роки ми часто натрапляємо на випадки по- рушення прав віруючих, несприятливі для них зміни законодавства, із різнотлумаченнями закону. У зв’язку з цим виникають проблеми реєстрації, проведення зібрань, орендою приміщень”.
У президентському декреті № 36 релігійним спільнотам заборонено орендувати громадські будинки; ось чому віруючі змушені збиратися на відправи у приватних помешканнях. Але і це не рятує їх від переслідування. Наприклад, Павла Рогача, представника протестантської церкви, було оштрафовано тільки за те, що прийшов читати Біблію на квартиру товариша.
Нове громадське об’єднання готове боронити права віруючих усіх конфесій Білорусі. Але, як стверджують юристи Білоруського Гельсінського комітету, куди віруючі неодноразово звертаються за допомогою, конфлікти з владою мають найчастіше представник всіх Церков, окрім Православної.
Теперішня влада заявляє, що православне віровизнання сповідує більшість мешканців Білорусі. Але реальність свідчить, що в країні збільшується кількість католицьких, протестантських (баптистських і релігійних п’ятдесятницьких) спільнот.
о. диякон Олександр Сапунко
