Наприкінці червня ц.р. редакція одержала черговий Церковний Календар-Альманах на 1981 p., що був виданий заходами Видавництва Братства Святого Андрея Первозванного. Редактором календаря є о. мітрат Маріян Бутринський. Титульну сторінку прикрашує копія чудотворної ікони Зарваницької Божої Матері, що є в соборі св. Володимира й Ольги в Чікаґо. На зміст складаються: календарій і церковний календар, поезії, присвячені Патріярхові Йосифові, «Молитва за Патріярха», календар слов’янських святих, статті, поезії, документи, силюетки, світлини й різні оголошення.
Треба підкреслити, що календар змістом є багатий, а рівночасно цікавий і цінний. Вже сама титульна сторінка, яка є прикрашена світлиною Зарваницької Божої Матері, говорить, що частина змісту календаря буде присвячена цій тематиці. І справді так і є. Здається, що про Зарваницьку Чудотворну Матір Божу ми тільки знаємо, але про це в нашій релігійній літературі небагато написано. Власне, в календарі є цікава, до деякої міри навіть документальна, стаття д-ра Ярослава Крив’яка під назвою «Зарваниця». Не буду її тут реферувати, бо на іншому місці її передруковуємо повністю. До цієї самої тематики є цікавий спогад покійного Михайла Островерхи: «Моя проща до Матері» і спогад Марії Кузьмович-Головінської під назв. «У стіп Зарваницької Богоматері». Обидва спогади написані цікаво та з чуттям і нагадують нам багатолюдні прощі мирян до чудотворних місць.
В розділі «Напередодні 1000-ліття хрещення Руси-України» надруковано u відомий «Лист Папи Івана Павла II до Патріярха Йосифа…» у справі 1000-ліття хрещення Руси-України, а поруч з тим є спільна світлина Патріярха Йосифа з Папою Іваном Павлом.
В цьому ж самому розділі є аналітична стаття д-ра Р. Мазурика «Який церковний обряд і яку ієрархію насадив Володимир Великий в Русі-Україні». В статті є деякі недоведені гіпотези, але власне тепер добре на ці теми писати і дискутувати, бо це час до підготовки святкування тисячоліття християнської України. Євген Іванків присвятив цінну і ядерну статтю «Святі володарі Руси-України Володимир й Ольга та наші часи». Тут також є поезія відомого поета Зореслава «Молитва нації» і окрема «Молитва до св. рівноапостольського князя Володимира». В цьому самому розділі варто згадати поміщений уривок з повісти Семена Скляренка «Володимир».
В розділі «На актуальні події в УКЦеркві» надруковане «Слово Патріярха Йосифа», що було виголошене на 30-му Міжнародньому Конгресі «Церква в потребі», в Коніґштайні, Німеччина, в 1980 р. Це слово було надруковане в нашому журналі за жовтень 1980 р. В цьому ж розділі є світлина наших єпископів-учасників Звичайного
Синоду УКЦеркви, що відбувся наприкінці листопада і на початку грудня 1980 р. Також надруковано виголошені промови Патріярха Йосифа і Папи Івана Павла II. Опубліковано «Торжественне осудження т.зв. «Львівського собору» з 1946 року», яке спричинило таке сильне обурення московських вождів, висловлене устами московського патріярха Пімена.
В розділі «Визначні постаті» є надзвичайно інтересна і цікаво написана стаття Івана Лева (графа Шептицького), який помер минулого року, про «Отця Климентія, архимандрита Студитів». Це справді цінна історична довідка для монографії роду Шептицьких. Крім цього надрукований інтересний того ж самого автора «Тюремний спомин». Коли прийшли більшовики на Західню Україну Іван Лев (граф Шептицький) був арештований і сидів у тюрмі, а згодом був висланий на заслання, звідки вирвався, вписуючись до польського легіону Сікорського. Тут є також написані згадки і силюетки про Ісповідника віри Владику Василя Гопка і його останній лист до Патріярха Йосифа, Владику Ярослава Ґабра, стаття Івана Бондарука про Вячеслава Липинського, стаття пера В.Маркуся про Антона Куляса, силюетка С. Голяша про Михайла Брука і Івана Лева (графа Шептицького).
В загальному статті в календарі цікаві й актуальні. Всім варто з ним познайомитись. Треба підкреслити, що редактор, о. мітрат Маріян Бутринський, добре вив’язався з свого діла.
Д-р Ярослав Крив’як
