(УПБ, Рим) — 3 нагоди ювілеїв Блаженнішого Кир Йосифа наспіло безліч привітань, побажань і телеграм. Ніхто не здивується, коли згадаємо про одне виняткове й зворушливе, коли зважити обставини. Короткого листа-привітання, писаного старечою дев’ятдесят п’ятилітньою рукою, прислав Блаженнішому професор української тернопільської державної (Ц. К.!) гімназії Михайло Губчак. Коли Блаженніший складав свою матуру у згаданій гімназії, проф. Губчак мав 30 літ і був господарем кляси 6 б, що сусідувала з восьмою! Старенький педагог пам’ятає про все точно і поспішився зложити свої побажання для свого незабутнього учня, і то в давньому стилі — по-латині.
«Слава Ісусу Христу!
Ваше Блаженство!
Верховний Блаженніший Первоієрарше
нашої прадідівської Святої Помісної Української Католицької Церкви!
Наш Патріярше!
Спираючись на незаперечну подію, що 65 років тому, у шк. р. 1910/11 ми були співжильцями, Ви — як 18-річний вродливий юнак, визначно здібний учень і абітурієнт тернопільської української державної гімназії, і — підписаний — як 30-літній учитель і господар сусідуючої з 8-мою — 6 б кляси — і як нинішній сеньйор парохіянин церкви свв. Володимира і Ольги в Чікаґо, нині в день сімнадцятий місяця лютого Року Божого 1975-го, у Благословенне Славне Вашого Блаженства Вісімдесят триріччя, спішу молитовно, в найглибшій пошані заявити свої найщиріші з глибини душі привітання-побажання Многих і Благих Літ на славу і потребу нашої скорблящої Матері Церкви.
Itaque Ad Multos et vere Serenos Annos!
Noster Magnifieentissime Sacerdos!
Смиренний — в ласці Божій у 95-ому році життя — Михайло Губчак.»
