На цю тему на форумі відділу Українського Патріярхального Товариства в Нью-Йорку доповідав відомий в Україні й поза її межами правозахисник, довголітній політичний в’язень, голова комітету захисту УКЦеркви, а під сучасну пору заступник голови Обласної Львівської Ради, громадсько-політичний і релігійний діяч Іван Гель. Доповідача широко представив, відкриваючи вечір з доповіддю, голова відділу Юрій Малаховський.
Іван Гель у своїй доповіді спершу зупинився над подіями, що тількищо стались у Москві, себто усунення силою Верховної Ради Росії у Москві, де відбулось велике кровопролиття. При цьому він зупинився над питанням договору Л. Кравчука з Б. Єльциним у Массандрі, де розв’язувались справи Криму і Чорноморської фльоти. Ці переговори зрушили українську думку. Доповідач дав до них свої коментарі. Український політичний світ зрозумів, що в Массандрі стались дуже небезпечні домовлення, які перекреслювали пляни України. Цю ситуацію знівелювали події в Москві. Також підтвердив факт — події, що стались в Москві, налякали наших перляментаристів у Києві, і прийшло до того, що прийняли постанову виборів, які мають відбутись у березні 1994 р. і які можуть змінити обличчя Верховної Ради.
Доповідач підкреслив, що коли ж ідеться про економічну ситуацію в Україні, то Україна відстає від Росії. На жаль, дотепер не прийнято жодних законодавчих актів, які сприяли б розвиткові ринкових відносин. Не створено певного механізму для переходу до приватних структур. В тому відношенні є затримка за Верховною Радою, яка в тому відношенні нічого не робить і не має певного концепту, як слід робити. Звичайно, в тій ситуації відіграють певну ролю відомі всім «червоні директори», вони свідомо саботують рішення державних чинників. Про це свого часу у вузькому колі під час побуту в Львові президент Кравчук сказав, що вони прямо саботують рішення й укази уряду. В таких обставинах тяжко сподіватись успіхів і поправи економіки. Також звернув увагу, що в Україні є дуже слабо розвинено банківництво. Цей факт також впливає на розвиток економіки країни. Згадав про скрутну ситуацію України з приводу браку енергоносіїв. Тим нас шахує Москва. Цього року був добрий урожай. Отже, Україна голодувати не буде, хіба хтось може щось спровокувати.
«Питання духовности є дуже широким, — підкреслив Іван Гель, — але про це можна дещо сказати в загальних рамках. Україна потребує динамічного духовного провідника. Шкода, що помер св.п. Патріярх Йосиф, який мав візію Української Церкви. Його смерть — це велика втрата для нашої Церкви».
Окремо наголосив позитивний вплив приїзду Патріярха Мстислава на перепохоронення св.п. Патріярха Йосифа. Присутність під час перепохоронів президента Л. Кравчука, без найменшого сумніву, мала позитивний вплив. Очевидно, всім відомо, що питання релігійних конфесій в Україні є справді дуже складне. Українська Греко-католицька Церква була і залишилась фортецею українства. Можна жаліти, що досьогодні Апостольська Столиця не визнала патріярхату УГКЦеркви. Дуже негативно українські миряни УГКЦеркви сприйняли факт, що Апостольська Столиця обмежує нашу Церкву до меж Галичини. Знаємо, що юрисдикція нашої Церкви сягала за св.п. Митрополита Андрея Шептицького значно ширше. Доповідач підкреслив, що в той же час посилається польських владик і місіонерів без жодних обмежень.
Доповідач також поінформував про ситуацію наших православних Церков, яких під сучасну пору є три основні, це є Українська Автокефальна Православна Церква, яка в основному концентрується в Галичині, Українська Православна Церква, Київський Патріярхат, яка поширена на середніх і східніх українських землях і яку піддержує уряд у Києві, а точніше сам президент Л. Кравчук і Українська Православна Церква, що підлягає Московському Патріярхатові, яка є найчисленнішою з усіх українських православних Церков. До речі, Українська Автокефальна Православна Церква і Київський Патріярхат мають своїх окремих патріярхів, що дещо ускладнює їхню ситуацію. До цього доповідач підкреслив, що в Україні існують сильні євангельські об’єднання — баптисти, адвентисти й інші. На цьому відтинку потрібно більше об’єднуючих розмов. Цього вимагає життя.
Доповідач також торкнувся освітніх осередків в Україні. Він підкреслив, що під тим оглядом з кожним часом кращає. В основному українська мова займає своє належне місце. Відмітив, що 95% інформацій про Україну переходило через нам ворожі інформаційні центри. На цьому відтинку треба буде добре попрацювати, щоб цю ситуацію змінити, бо в іншому випадку «імедж» про нашу Україну у вільному світі не зміниться. Під кінець своєї доповіді Іван Гель наголосив, що слід не забувати, що Україна почала своє державне життя з нуля. Сьогодні ми вже маємо деякі здобутки, тільки треба видержати цей критичний час.
Справді доповідь Івана Геля була широко інформативна і давала ясний образ ситуації, яка зараз є в Україні. Авдиторія довгими оплесками подякувала доповідачеві. Після цього відбулась коротка дискусія, а на запитання Іван Гель давав вичерпні відповіді.
М. Г.
