Священий Синод єпископів Української Греко-Католицької Церкви 16 — 31 травня 1992 ПОСТАНОВИ І РІШЕННЯ

1. Синод вибрав членів Постійного Синоду: Софрон Дмитерко, Михайло Гринчишин, Іван Мартиняк, Іван Марґітич. Заступники членів Постійного Синоду: Михайло Сабрига, Василь Лостен, Михайло Кучмяк, Филимон Курчаба.
2. Блаженніший Верховний Архиєпископ проголосив назначення Патріяршої Курії: о. Іван Дацько — канцлер, о. Рафаїл Турконяк — економ, о. Йосиф Андриїшин — голова трибуналу, о. Гліб Лончина — голова Літургічної Комісії. Економ Львівської Архиєпархії ще потребує потвердження Постійного Синоду. Мандат економа буде тривати три роки.
3. У справі перекладу літургічних текстів із старо-слов’янської на українську мову прийнято проект митроп. Стефана Сулика:

• У сучасних умовах життя нашого народу наша Церква в Україні і поза нею мусить мати тільки один текст усіх літургічних книг. Це буде об’єднувати нас по всьому світу з Церквою-матір’ю на рідних землях.
• Ці тексти мусять бути повним і вірним перекладом на живу українську мову всіх літургічних книг, що були видані для нашої Церкви Апостольською Столицею. Вони повинні включати всі Служби Божі, тобто Літургію Івана Золотоустого, Літургію Василія Великого і Службу Ранішосвячених Дарів. Вони повинні вийти разом, хоч не конче одною книгою. Крім цього, треба воднораз зробити новий переклад усіх інших літургічних книг, що були видані для нашої Церкви Апостольською Столицею, щоб в той спосіб дійти до гармонії поодиноких висловів, назв і фраз.
• В перекладі текстів Літургічних книг, виданих Апостольською Столицею, з церковно-слов’янської на українську мову ніхто не має права робити якінебудь зміни, поправки чи пропущення без окремого дозволу Апостольської Столиці. (Див. «Обіжник до Українських Ординарів», Конгрегація для Східніх Церков, ч. прот. 1219-28, Рим, 10 вересня 1941, «Письма-послання Митроп. А. Шептицького з часів німецької окупації», друга частина, Бібліотека Логосу, том, XXX, Йорктон, 1969, стор. 6-12). Новий Кодекс Канонів приписує, що «Схвалення літургічних текстів після попереднього перегляду Апостольською Столицею є зарезервоване в патріярших церквах Патріярхові за згодою Синоду єпископів» (к. 657, параграф 1). Знову ж канон 668, параграф 2 каже, що поза авторитетом Патріярха із Синодом єпископів «ніхто інший не може додати, пропустити чи змінити щонебудь (в літургічних текстах), що було встановлено цим авторитетом» (тобто Патріярхом із Синодом єпископів). А канон 656, параграф 1 приписує: «Тільки ті літургічні книги, що мають церковну апробату, можуть бути вживані для літургічних відправ».
• Український переклад літургічних книг нашої Церкви, що їх видала Апостольська Столиця, повинен після попереднього перегляду Апостольською Столицею бути апробований Патріярхом (чи Верховним Архиєпископом) за згодою Синоду єпископів, згідно з вимогою нашого Кодексу Канонів (к. 657, пар. 1 і 2, як також Декрет про Східні Католицькі Церкви, ч. 40).
• Для здійснення повищих постанов цей Священний Синод повинен встановити окрему Літургічну Комісію при курії Верховного Архиєпископа чи Патріярха з дорученням подбати про переклад з церковно-слов’янської на живу українську мову повних текстів (без ніяких змін у самому тексті) всіх літургічних книг, що їх видала Апостольська Столиця для нашої Церкви.
• Щоб цей український переклад зберіг фонетичну красу нашої мови та відповідав усім вимогам сучасного життя нашої Церкви, його повинна виконати колегія найкращих професійних філологів, знавців української літературної мови в Україні під проводом Літургічної Комісії при Курії Верховного Архиєпископа чи Патріярха.
• При цьому було б дуже бажаним, щоб ця Літургічна Комісія могла працювати над українським перекладом наших літургічних книг в порозумінні і в співпраці з нашими братами православних Церков в Україні, щоб в дусі нашого екуменічного діялогу з ними ми могли вже тепер приготувати нашу єдність Христової Церкви в Україні, до якої нас усіх закликає Христос.
• Перекладені тексти наших літургічних книг будуть розіслані всім нашим Владикам, багатьом священикам, диригентам визначніших церковних хорів та музикологам. їхні зауваження Літургічна Комісія візьме до уваги (див. Зал. 12).

Поки буде здійснений такий переклад, вживання літургічних перекладів залишити «ін статус кво», то значить, коли в якійсь єпархії введено якийсь текст, то всі, навіть прихожі, повинні цього тексту вживати: переклад Йосифа Сліпого чи Синоду з 1988 року.

4. Щоденні молитви: «Отче наш» і «Богородице Діво»:

«Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого».

«Богородице Діво, радуйся, благодатная Маріє, Господь з Тобою, благословенна Ти між женами і благословен плід утроби Твоєї, бо Ти породила Христа Спаса і Ізбавителя душ наших».

5. Молитвослов для священиків уживати нове Василіянське видання. Коли вийдуть нові переклади літургічних книг, також молитвослов буде достосований до них.
6. Синод погодився, що в Патріяршій Курії Верховного Архиєпископа можуть бути три єпископи.

На списку кандидатів на єпископів із Синоду Ієрархії УГКЦ з 1989 р. залишаються: (Кандидатів на єпископів не подано — зауваження редакції «Патріярхату»).

7. Синод вирішив вислати окреме письмо до Святішого Отця у справі УГКЦ у Польщі. Блаженніший Верховний Архиєпископ буде просити у Папи дозволу вислати окремого візитатора до Польщі, особу митр. Максима Германюка, для докладного провірення ситуації.
8. Синод вирішив вислати окреме прохання до Святішого Отця, щоб він пригадав римо-католицьким монашим чинам, які хочуть працювати в Україні, щоб вони засновували доми і навіть провінції східнього обряду згідно з постановою Собору Ватиканського II.
9. Синод вирішив вислати до Святішого Отця прохання, щоб він здійснив постанову Собору Ватиканського II і створив Києво-Галицький Паріярхат для Української Греко-католицької Церкви.
10. Спеціяльне Право: канони 146-150 ККСЦ.

Синод пропонує такі версії канонів:

Канон 148, пар. 1: Патріярх має право й обов’язок чувати над усіма вірними, які перебувають поза межами патріярхальної Церкви, і, повідомивши Апостольський Престіл, їх візитувати сам чи через візитатора, якого він вишле.

Канон 148, пар. 2: Патріярх про свою візитацію в догідному часі повідомить єпископа цих вірних; а візитатор, раніш ніж приступить до візитації, повинен звернутися до епархіяльного єпископа чи вірних, щоб пред’явити листа з іменуванням.

Канон 148, пар. 3: Патріярх після звершення візитації обговорить на Синоді Єпископів Патріяршої Церкви, може запропонувати Апостольському Престолові відповідні засоби усюди на землі подбати про захист і ріст духовного добра вірних його Церкви, навіть додержуючи канонів про вибір єпископів, назначувати єпископів і творити власні єпархії та екзархати за згодою Апостольського Престолу.

Канон 149: Кандидатів, принаймні трьох, для виконування уряду епархіяльного Єпископа, Єпископа-Коадьютора або Єпископа-Помічника поза межами території патріяршої Церкви Синод Єпископів Патріяршої Церкви вибирає згідно з канонами про вибори Єпископів, вибирає Глава Церкви свого права і за згодою Апостольського Престолу назначує.

1. При Патріяршій Курії Верховного Архиєпископства і надалі буде збережений окремий синодальний фонд на покриття коштів Синодів, ювілеїв та інших синодальних проектів.
2. Синод вирішив, що Блаженніший Верховний Архиєпископ предложить Апостольській Столиці проект про нове опреділення існуючих єпархій та про створення нових єпархій:

Львівська Архиепархія Івано-Франківська Епархія Мукачівська Епархія Тернопільська Епархія Коломийсько-Чернівецька Епархія Самбірсько-Дрогобицька Епархія Чернігівсько-Вишгородська Епархія.

3. Синод вирішив, що Блаженніший Верховний Архиєпископ буде просити Святішого Отця про дозвіл післати візитатора в особі о. Ісидора Патрила, ЧСВВ, щоб докладніше вивідатися про становище УГКЦеркви в Румунії.
4. Синод вирішив, що Блаженніший Верховний Архиспископ буде просити Святішого Отця про дозвіл післати візитатора в особі о. Атанасія Пекара, ЧСВВ, щоб докладніше вивідатися про внутрішні проблеми й напруження в УГКЦ на Закарпатті.
5. Синод вирішив, що Блаженніший Верховний Архиєпископ буде просити Апостольську Столицю про створення другої єпархії в Аргентіні.
6. Синод вирішив, що Блаженніший Верховний Архиєпископ буде просити Апостольську Столицю про створення митрополії для УГКЦ в Бразілії.
7. Синод вирішив, що Блаженніший Верховний Архиєпископ буде просити Апостольську Столицю про створення митрополії для УГКЦ в Польщі.
8. Синод вирішив видати окремий декрет, виготовлений Синодальною Комісією Екуменізму, в якому предкладає основну плятформу діялогу з нашими православними братами.
9. Синод вирішив створити у Львові при Верховному Архиєпископстві Постуляційне Бюро. На голову цього Бюра Синод призначив Владику Михайла Гринчишина.
10. Синод потвердив раніше рішення Синоду з 1989 року про урочисте відзначення Ювілею Берестейської і Ужгородської Уній. Ювілейні святкування слід відбути в парафіях та єпархіях, а всенароднє у Львові і Римі за участю Святішого Отця в Св. Літургії, молебен у залі Константина і мистецький концерт. Будемо просити Святішого Отця, щоб написав окреме письмо чи енцикліку з цієї нагоди.
11. Синод вирішив: Для збереження однообразности в літургічному житті нашої Церкви цей Священний Синод пригадує, що постанови Замойского Синоду залишаються обов’язуючими.
12. Євхаристійний Конгрес: Для переведення в життя постанов попереднього Синоду відносно Євхаристійного Конгресу, цей Священний Синод покликає до життя окрему Комісію, в склад якої входять Владики Іван Мартиняк і Василь Лостен, із завданням підготовити докладну програму Євхаристійного Конгресу. Конгрес відбудеться найскоріше за три роки.
13. Синод вирішив, що Патріярший Собор (Конвентус) на основі канонів 140-145 ККСЦ міг би відбутися в червні 1995 року. Тема Собору буде: Євангелізація на основі папської конституції «Еванджелії нунціянді».
14. Синод створив підготовчу Комісію Собору (Конвентус), в склад якої входять Владики: Павло Василик — голова, члени — Роберт Москаль і Юліян Вороновський.
15. Створено Комісію Статутів Синоду і Собору: Єронім Химій — голова, члени — Володимир Паска, Ісидор Патрило, Клим Корчагін.
16. Створено Допомогову Комісію в матеріальних справах: Софрон Дмитерко — голова, члени — Михайло Сабрига, Іван Маргітич. Завдання Комісії: збирати фонди і їх розподілювати.
17. Інші Синодальні Комісії:

Богословська: Максим Германюк — голова, член — Володимир Стернюк.

Молоді-катехизації: Іриней Білик — голова, член — Василь Лостен.

Євангелізації-собору (Конвентус): Павло Василик — голова, члени — Роберт Москаль, Юліян Вороновський.

Екуменічна: Максим Германюк — голова, члени — Василь Лостен, Софрон Дмитерко.

Ювілеїв 1996 року: Стефан Сулик — голова, члени — Іван Мартиняк, Михайло Сабрига, Михайло Гринчишин.

Християнського Подружжя і Родини: Іннокентій Лотоцький — голова, члени — Єфрем Кривий, Андрій Сапеляк, Филимон Курчаба.

Літургічна: Блаженніший Мирослав-Іван Любачівський — голова, члени — Стефан Сулик, Юліян Вороновський, Мирон Дацюк.

Семінарій-покликань: Юліян Вороновський — голова, члени — Іриней Білик, Володимир Паска.

Чернечого життя: Михайло Кучмяк — голова, член — Филимон Курчаба.

Виховання священиків: Іван Мартиняк — голова, члени — Филимон Курчаба, Роберт Москаль.

8. Секретар Синоду — Владика Іван Мартиняк, Асистент — о. Клим Корчагін.
9. Над пропозицією: Священний Синод просить Блаженнішого вдатися до Святішого Отця з проханням, щоб він, згідно з постановою Собору Ватиканського II, Кодексом Канонів Східніх Церков і традиції нашої Церкви, дозволив висвячувати на еміграції жонатих кандидатів на священиків — відбулося голосування: 17 — так, 8 — ні, один стримався.
10. Наступний Синод — травень-червень 1993 р. Голосування: 18 — так, 7 — ні, один стримався.
11. Перше засідання Постійного Синоду — 1 вересня 1992 року.

Поділитися: