Візитація нашого Патріярха Кир Йосифа І наповнила серця українських мирян надією на краще завтра.
Крайова Управа Т-ва за Патріярхальний Устрій УКЦ радіє, хоч з дуже обережним оптимізмом, разом зі всіми з приводу недавних подій, які вказують на те, що ідеї нашого Первоієрарха знаходять зрозуміння у нашої ієрархії та у проводі зорганізованої української громади.
В цій історичній хвилині, коли один етап змагу за помісність і патріярхат УКЦ здається завершується, Крайова Управа бажає ствердити:
- «Патріярхальники» через десять довгих літ прямували за нашим Первоієрархом «через терня до зір». Це були десять років послідовної праці і жертвенности – серед загальної байдужости й інколи клевет і наруг, та без очікування яких небудь концесій. Це були десять років безкомпромісового змагу за ідею, яка ще недавно для багатьох була чужою, незрозумілою та контраверзійною.
- Широ віддане ідеям їх Блаженства членство Т-ва враз із незорганізованими мирянами провело піонерську підготовчу працю для приїзду й візитації нашого Первоієрарха та для масового плебісциту за Український Патріярхат, який ми тількищо пережили на терені ЗСА. Вже в обіжнику Крайової Управи ч. 4, від дня 27 липня 1972 року стверджено, що «для нас Кардинал Йосиф Сліпий є і на завжди залишиться нашим Першим Патріярхом». Точка перша обіжника Крайової Управи ч. 10 від 19 квітня 1973 р. говорить, що «Приїжджає до нас не гість, а наш Перший Патріярх»… Дальше, на летовищі у Філядельфії 12 травня ц.р. зроблено обіт, що «Помісність і Патріярхат стали для нас заповітом»… та що: «скоріше пекло ледом покриється чим ми за них змагатись перестанемо»… Це стало напрямною для привітань та тріюмфального плебісциту у ЗСА.
- Крайова Управа радіє з приводу того, що наша ієрархія прилюдно та серед оплесків тисячів вірних почала вживати титулу Патріярха у відношенні до Блаженнішого Кир Йосифа І. Це за словами Преосвященного Кир Йосифа Шмондюка повинно дійсно започаткувати новий розділ в історії УКЦеркви – добу її патріярхального устрою.
- Крайова Управа надіється, що вже в недовзі за заявами і словами підуть діла, які ще більшого радістю і гордістю наповнять серця українців у всьому світі.
- Крайова Управа завважує, що провід українських немирянських організацій починає інтересуватися справою Київо-Галицького Патріярхату та розуміти всенаціональну важливість патріярхального устрою для збереження української субстанції в діяспорі і для оборони Церкви-Матері на рідних землях. Вітаючи цей радісний прояв Крайова Управа пригадує, що Товариство за Патріярхальний Устрій вже в минулому заявляло свою готовість до співпраці з найбільшим, хоч під цю пору не усіх охоплюючим центром українських організацій, яким на терені ЗСА являється УККА.
- Крайова Управа стверджує, що, на жаль, УККА не проявив належного заінтересування в запропонованій співпраці, а навіть толерував і дальше толерує замішання і дезорієнтацію, яку спричинюють його ж власні члени, творячи все нові й нові «організації організацій» ради престижу чи концесій. Стверджуючи ще раз недоцільність та шкідливість творення все нових координаційних суперструктур, які самі, ані їхні складові частини нічим не оправдали своєго існування в минулому, будучи в стані повної недіяльности. Крайова Управа поновно заявляє готовість до співпраці з УККА та другими співзвучними організаціями на діловій базі. За те Крайова Управа не може брати участи у структуральних завершеннях створених ради самого завершення і то дорогою неясної громадської процедури.
За Крайову Управу Товариства за Патріярхальний Устрій Української Католицької Церкви
Др. Мирослав Навроцький, голова
Др. Леонід Рудницький, секретар
Поділитися:
