Вже удомашнився такий звичай, що Відділ Українського Патріярхального Товариства в Нью-Йорку кожного року влаштовує спільне свячене. Здавалось би, що то, властиво, не потрібно робити, бо все робить таку імпрезу парафія в Нью-Йорку, а також влаштовують інші товариства, і ще одне спільне свячене, це тільки повторення. На перший погляд, воно так може виглядати. Але належить відмітити, що спільне свячене Українського Патріярхального Товариства все є інше. Ця відмінність полягає не в більше чи менше обильному прийнятті, але у відмінному духовному наставленні, в окремому осмисленні події, яку святкуємо, яку відзначаємо, яка, без сумніву, визначує шлях нашої о життя, яка утверджує нашу віру у нашу безконечність. Бо ж треба підкреслити, що не раз поза фанфарами святочних, воскресних труб губиться вся суть Христового воскресіня.
Під час такого спільного свяченого згадується тих близьких друзів, наших членів, що переставились у Божі засвіти. Тішимось і радіємо, що маємо можливість поділитись спільним свяченим.
Як звичайно кожного року, голова нашої патріархальної родини, о. диякон Юрій Малаховський, привітав усіх присутніх радісним «Христос Воскрес» і попросив Христину Навроцьку перевести програму спільного свяченого. Х. Навроцька у свою чергу привітала учасників спільного свяченою і попросила о. Теодозія Ільницького, ЧСВВ, з парафії св. Юра посвятити спільну трапезу, яку спільно приготовили пані — члени Товариства під керівництвом Оксани Луцької. Після воскресних молитов, що їх провів о. Теодозій, під звуки «Христос Воскрес» посвячені Божі дари.
Юрій Навроцький, який був господарем, при допомозі членів Товариства, подбав про цілість імпрези. Декорацією зайнявся, як і попередніх років, Тарас Шумилович. Ці зовнішні форми не залишались без впливу і на внутрішню настанову учасників спільного свяченого.
Організатори також подбали і про мистецьку частину, у якій виступила відома солістка Анна Бачинська, яка до змісту імпрези виконала декілька релігійних пісень при фортепіяновому супроводі Мирона Макара. Виконання А. Бачинської було приємно настроєве, що створило святочно-теплу атмосферу. Несподіваним був оригінальний виступ Наталії Соневицької, яка з великим відчуттям прочитала глибоко вдумливу Легенду «Хрест» Константини Малицької.
Святочне слово виголосив Микола Галів, який наголосив і підкреслив глибоку і визначальну суть у нашому туземному житті Христового воскресіння. В Христовому воскресінні слід мати на увазі і його відмітити, а саме дуже важливий фактор, що Ісус Христос був справді Богочоловіком. Ця поєднаність є визначальною, і вона зокрема є підтверджена у другому перебуванні Ісуса Христа на землі. Це є короткий період від воскресіння аж до вознесіння Господнього. Ось цих сорок днів перебування Христа на землі незаперечно утверджує нашу віру у Христа Господа — Спасителя людства. Про Христові чуда, кінцеві дні життя на землі Ісуса, його засудження, страсті, розп’яття і смерть все дуже точно записали євангелісти. Але немає ні одного слова про Христове, воскресіння, бо ніхто цього не бачив, а коли про це говорили жінки-мироносиці, то навіть апостоли не хотіли вірити. Фізична поява Ісуса після смерти на землі є визначальною.
Чуда діялись не тільки в той час, вони відбуваються на наших очах, але їх треба уміти й бажати бачити. Найбільшим чудом у наш час є розпад Радянського Союзу і постання незалежних держав у тому України, а також воскресіння нашої УКЦеркви.
На закінчення ведуча програмою Христина Навроцька висловила всім щиру подяку, що причинились до відбуття іі успіху спільного свяченого. Окремо подякувала власникам м’ясної крамниці Куровицьким, які, як і попередніх років, так і цим разом безкоштовно дали м’ясні вироби і бабки. Щиро подякувала паням, що спекли і принесли солодке. Окремо подякувала виконавцям та всім учасникам, що взяли участь. Спільною молитвою закінчено неповторне спільне свячене.
М. Г.
